У бюджеті Києва на 2018 рік профіцит визначено у розмірі 9 млрд. грн. І дуже дивує, що при таких фінансових можливостях, ми бачимо лише косметичний, а не «євроремонт» столиці.
У останні вихідні травня Київ святкує свій День народження. Столиця приваблює все більше людей з усієї України. За
офіційними даними тут проживає 3 млн. осіб, за неофіційними – майже 5 млн. І це
близько до правди – тому що інфраструктурі міста з кожним роком все важче
забезпечувати комфортне життя мешканцям столиці.
Україна – це Європа. Але чи можемо ми стверджувати, що Київ – це європейська столиця?
Позитивні зміни є: ведуться ремонтні роботи міських доріг, будуються
велодоріжки та дитячі майданчики, з’являються нові маршрути громадського
транспорту. Але все це - лише «косметичний», а не «євроремонт». Це було б
досягненням у масштабах районного центру, але не у масштабах столиці.
Той, хто щоранку їде на роботу з півмільйонної Троєщини, хоч і на новому
автобусі і за новим маршрутом, але у багатогодинних корках і тисняві пасажирів,
навряд чи відчуває, що транспортна проблема вирішена. Якщо немає нових мостів,
то потрібно забезпечити належний рух хоча б на існуючих: у Києві автомобілістів-порушників,
які їдуть спеціально відведеними смугами для міського транспорту, ніхто не
карає. У Вільнюсі, наприклад, водіїв відразу позбавили можливості їздити смугою
для громадського транспорту - її просто
відгородили бетонними фішками. І це працює. І жителі Вільнюса знають, що їм
швидше і вигідніше їхати на роботу на автобусі, бо він їде, навіть якщо місто
стоятиме у корках.
До речі, у Вільнюсі для водіїв передбачені спеціальні парковки, де вони можуть
залишати свої авто і пересідати на громадський транспорт. У нас проблема
парковок набуває загрозливих масштабів. У кінці минулого року мерія ухвалила
рішення про заборону парковок на 68 вулицях міста. Але Київ як був, так і
залишається містом незаконного паркування, зокрема і тому, що контролювати
виконання цієї заборони за умов відсутності муніципальної поліції нікому.
Окреме питання – вартість проїзду у громадському транспорті. У липні
чекаємо наступного підвищення. Мабуть, у влади дійсно є економічне
обґрунтування для таких кроків. Але ж можна вирішувати проблему
недофінансування транспорту і по-іншому. У Таллінні, наприклад, проїзд у
міському транспорті для мешканців міста є безкоштовним. А от гості або
незареєстровані мешканці міста, які відповідно не сплачують і податки, їздять
за повну вартість.
Досвід європейських столиць доводить, що муніципальна поліція – це
найефективніший спосіб гарантувати порядок і безпеку. Уявіть, що ми з вами
обиратимемо «шерифа» Києва, ми, а не міністри, оцінюватимемо його роботу. Впевнений,
що ефективність роботи правоохоронців підвищиться в рази. Рік тому мер Києва вручив
посвідчення першим представникам громадського формування з охорони правопорядку
«Муніципальна варта» і назвав це першим кроком до створення муніципальної
поліції. Ви їх бачили? Я – ні. Навіть в історичному центрі.
Пройдіться Хрещатиком, подивіться на весь той безлад і бруд у центрі міста.
Це не обличчя європейської столиці. Центр зараз перенавантажений транспортом,
новобудовами, забудовами, недобудовами. Погодьтеся, це не на користь Києву. У
Ризі, мер з власної ініціативи щороку збирає конференцію архітекторів, на якій
вони обговорюють усі небезпеки, які потенційно загрожують історичному центру, і
знаходять відповідні рішення. А у Вільнюсі, піклуючись про збереження
історичних пам’яток і з поваги до туристів, мерію взагалі перенесли на околицю.
Якби наші міські чиновники поїхали працювати на Троєщину – то мабуть і метро
там швидше б з’явилося, і район би отримав поштовх для розвитку, а центр міста
полегшено б зітхнув.
Ще одна важлива проблема Києва – це якість питної води. Ви бачили в
іноземних фільмах, як герої набирають склянку води з-під крану і випивають? Ми
так зробити не можемо, бо ризикуємо опинитись в лікарні. У розвинених країнах,
де тривалість життя складає 75-80 років, воду для водопроводу беруть у підземних
свердловинах, збагачують киснем, очищають реагентами, пропускають через піщані
фільтри і отримують воду для пиття найвищої якості. Києву вже давно потрібно
відмовитись від хлорування води з Дніпра, яка не відповідає жодним стандартам
безпеки. І вкрай необхідно міняти застарілі водоочисні споруди і труби.
Очевидно, що мер міста, хоч і має позитивний імідж і високий рейтинг, не
справляється з сучасними викликами столиці європейського рівня. Профіцит міського
бюджеті щороку зростає. У бюджеті Києва на 2018 рік профіцит визначено у розмірі
9 млрд. грн. І дуже дивує, що при таких фінансових можливостях, ми бачимо лише
косметичний, а не «євроремонт» столиці. Не личить меру кожного разу озиратися
на Банкову і на Кабмін. Інтереси киян мають бути визначальними у діяльності
очільника столиці. Лише тоді, коли містяни відчують безпеку і комфорт, Київ
матиме повне право називатися столицею європейського рівня.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.