Доктрина шоку для України. Чим страшні "нові кочівники"

Головним меседжем виборів 2019 року є такий: чи збережемо ми самостійність, чи станемо європейським побратимом Бельгійського Конго.

Головним меседжем виборів 2019 року є такий: чи збережемо ми самостійність, чи станемо європейським побратимом Бельгійського Конго.

За останні чотири роки Україна стала об’єктом номер 1 в очах «нових кочівників» - нової світової еліти. Хто ці нові плутократи? Непогано виховані та чемні люди, які зі спокійною душею виносять виробництво зі своїх країн туди, де дешевше. І де прав у працівника менше.

Кожна країна, де трапляється криза, дає їм наснаги. Чудове поле для купівлі акцій «при падінні». На жаль, ми не виняток.

Україна та капіталізм катастрофи

Наомі Кляйн, журналістка з Канади, у своїй книзі «Доктрина шоку» описала як працює капіталізм катастроф. Його мета – довести території до кризи та провести максимальну приватизацію. Саме це і загрожує Україні.

Ворог України – не лише внутрішній. Крім російської держави в послабленні України зацікавлена також фінансова мафія. «Економічні кілери», які приватизовують об’єкти під час падіння цін (через кризу та війну) і потім на цьому гарно заробляють.

У сфері інтересів цих «кілерів» - українська земля, промислові об’єкти та фінансова система. Індустріальні підприємства цікаві навіть не як джерело прибутку. Швидше у їх картині світу вони мають бути знищені як потенційні конкуренти.

Міжнародні бізнес-шакали опираються на туземні адміністрації

Юлія Тимошенко нещодавно назвала суму, яку виведено нинішньою владою з України – 13 мільярдів доларів. Для порівняння, реальний ВВП України за 2017 рік становив $110 млрд.  Досить смілива заява.

Українська влада все більше перетворюється на туземну адміністрацію, яка виконує будь-які забаганки своїх господарів. Якщо Янукович був хлопчиком на побігеньках у Путіна, то президент усіляко намагається послужити міжнародним партнером. Пригадайте як Україну використовували як чорний штаб у боротьбі демократів з республіканцями. «Амбарна книга» Партії регіонів звучала в ефірах лише доти, доки вибори не пройшли у США. Американські політтехнологи не проти заробити на дружніх «туземцях» - пригадайте пі-ар стратегії, які писав Януковичу Пол Манафорт. Серед них – тези як по позиціонуванню «ростовського втікача», так і плани по знищенню Юлії Тимошенко. Про цю інформацію говорить «Guardian», але чомусь мовчать українські ЗМІ.

На виборах 2019 року постане питання, яким буде шлях розвитку України.

Чому не всі фінансисти є погані

У жодному разі не можна втрачати глузд і будувати конспірологічні теорії. Життя у сучасному світі – це кооперація та співпраця. Варто відрізняти інституційну підтримку, яку надає Світовий банк чи МВФ, від спекуляцій міжнародного картелю. Допомога від офіційних органів чітко прописана. Можна помітити, що, наприклад, МВФ відмовляється кредитувати корумповану верхівку. Тому що остання не відповідає за взяті обов’язки, гроші виводить, намагається пошити міжнародних партнерів у дурники.

Маніпуляції з банківською системою, нагнітання системної кризи, махінації з валютним курсом – це стиль роботи міжнародних аферистів. На жаль, вони мають великий вплив на українську економіку та Національний банк. За чотири роки було закрито 87 тисяч підприємств.

Держава має гарантувати права, а не бути рекетиром

У пошуках кращої долі та зарплати «в доларах» молодь і спеціалісти масово покидають Україну.  У той час, коли Туреччина, США та навіть Російська Федерація вкладають у розвиток технологій, борються за таланти, Україна спокійно сприяє витоку інтелектуальної еліти. Така ситуація вигідна транснаціональним корпораціям (їх цікавить прибуток) та український олігархат (їх цікавлять гроші та неосвічені маси, якими просто маніпулювати).

Держава в руках картелю – це ресурс, який треба викачати та продати найдорожче. Така держава є рекетиром, яка вимагає високих податків, але не дає гарних кредитів. До речі, досвідчений політик Тимошенко як ніхто відчуває цю тенденцію. У своєму інтерв’ю NewsOne вона досить чітко окреслила перспективу нової банківської системи та кредитів за низьким відсотком. Ще одне її попередження – афера з приватними пенсійними фондами, які будуть зроблені за лекалами МММ. Гарним фіналом інтерв’ю була зустріч Тимошенко з представниками НГО, яка відбулася 21 травня. Попри те, що останні часто називають її популістом. Самі активісти відзначили, що лідер «Батьківщини» перша з українських політиків запропонувала обговорити програму з експертами.

Зовнішнє управління чи суверенітет?

Україні ніхто не пропонує стати черговим штатом США. Песимістичний сценарій – перетворення України на колонію, «картопляну республіку», де основний дохід збиратиме жменька олігократів, а народ отримуватиме копійки, щоб вижити.

Головним меседжем виборів 2019 року є такий: чи збережемо ми самостійність, чи станемо європейським побратимом Бельгійського Конго.

Почерк такого підходу видно в Африці та Азії. Україні не підходить роль колонії  у 21 столітті. Зовнішнє управління означатиме бідність і безвихідь. Думаєте скористатися безвізом і втекти? Повірте, не так і важко посадити вас на невиїзд через борги за комуналку чи кредити. А такі схеми реально обговорюються у високих категоріях.

За даними рейтингів, основними конкурентами на виборах 2019 року стануть Порошенко, який досить активно намагається гратися з транснаціональними корпораціями, та Тимошенко. Уже промальовуються нові лідери – з числа близьких до олігархів, які не проти поторгувати Україною за власні бізнесові гарантії.

Зовнішнє управління – це не прокинутися в ситому суспільстві. Прикладом може служити Абхазія та Зімбабве.

Усі успішні країни збудували себе як суверенні. Інших прикладів не знайти.