Біла книга майбутнього України

18 мая 2018, 10:24
Голова Європейської партії України
0
117

Парадокс, але наші громадяни, які перебувають нелегально в країнах ЄС, почуваються там більш захищеними і впевненішими у завтрішньому дні, ніж українці в Україні.

19 травня Україна святкуватиме День Європи, у центрі цінностей якої знаходиться людина. Ми асоціюємо Європу з верховенством права, де кожна людина законослухняна і захищена законом; свободою, де кожна людина має право вільно висловлюватися і отримувати правдиву інформацію через незалежні ЗМІ; демократією, де кожна людина має у себе на службі державні інституції, які обслуговують її права і життя.

Останні соціологічні дослідження в Україні підтверджують, що українці у своїй більшості – європейці. Вони хочуть, щоб Україна рухалась в Європу і розділяють уявлення європейців про європейські цінності. За даними соціологічної служби Європейської Комісії, Євробарометру, звичайні громадяни ЄС серед пріоритетних європейських цінностей назвали мир, права людини, повагу до людського життя. Думка українців повністю співпала з думкою європейців.

Запровадження європейських цінностей підтримують як прихильники вступу України в ЄС, так і його противники, причому разом вони впевнені, що європейські цінності допоможуть у боротьбі з корупцією та стимулюватимуть економічне зростання.

І мудрі наші українці визнають, що шлях України до європейських цінностей буде довгим, оскільки масштабна корупція повністю паралізувала усі інститути державної влади.

Так, треба визнати, що Україна рухається у напрямку Європи дуже повільно. І відбувається цей поступ здебільшого всупереч, а не завдяки діям чинної влади. Жодні угоди, саміти, зустрічі керівництва не дадуть результату без здійснення реформ, які діюча влада ось уже чотири роки обіцяє не лише нам, а й нашим європейським партнерам.

У липні цього року відбудеться ювілейний 20-ий саміт Україна-ЄС. Але схоже, що крім ювілейної цифри хвалитися буде нічим. І втретє, в історії відносин України з ЄС, саміт може завершиться без схвалення підсумкової заяви чи спільної декларації. Тому що основна вимога ЄС – прийняття Закону про Антикорупційний суд – так і не виконана! Корупція як була, так і залишається кровоносною системою нашої влади.

Ми живемо в умовах жорсткого обмеження свободи слова. Такого тиску на ЗМІ ми не бачили навіть за часів злочинного Януковича. Ми звикаємо жити в умовах несвободи. В інформаційному просторі відсутня опозиційна думка. Проте у нас з’явився унікальний інститут – інститут порохоботів – який має необмежену свободу. ЗМІ контролюються або олігархами, або владою, які відволікають суспільство, нав’язуючи незначущі теми для обговорення, і бояться дискусії щодо реального стану речей у суспільстві. Ворогів свободи слова в Україні більшає кожного дня і тому ми створюємо «Список Шустера», щоб країна упізнала кожного з них. 

Ми не відчуваємо себе захищеними у власній державі. Звичайні українці не можуть відстояти свої права в українських судах. Парадокс, але наші громадяни, які перебувають нелегально в країнах ЄС, почуваються там більш захищеними і впевненішими у завтрішньому дні, ніж українці в Україні.

Які ще можуть бути після цього дискусії куди нам прямувати? Ми за 26 років незалежності не змогли побудувати своєї власної системи цінностей і функціонування держави, крім олігархії. І українці вже це усвідомили, тому й прагнуть рухатися в Європу. А тих, хто ностальгує за життям в СРСР, потрібно зваблювати високим рівнем життя і свободи. Адже вони хочуть повернутися у совок не тому, що там було добре, а тому що зараз в Україні дуже важко, тому що більше 60% українців живуть за межею бідності.

77% наших громадян не можуть скористатися таким довгоочікуваним безвізом, тому що їм не дозволяє матеріальний стан. «Кава у Братиславі та опера у Відні» залишаються доступними для невеликої кількості наших громадян. І безвіз тут ні до чого, бо не він головна причина того, що українці не мандрують Європою.

Президент неодноразово заявляв, що жодна нація не платила таку високу ціну за зближення з Євросоюзом, як Україна. Але якщо ми не просунулися у впровадженні реальних європейських цінностей – то чи не даремною була ця жертва?

Ми тупцюємо на місті – Європа рухається. У травні 2019 року відбудуться вибори до Європейського Парламенту. 9 травня 2018 року ЄС розпочав діалог із суспільством, щоб визначити напрямок розвитку Європейського Союзу до 2025 року, який забезпечуватиме той рівень прав і свобод, до яких вже звикли 500 мільйонів європейців. Спільного рішення потребують питання нових технологій, зміни клімату, міграції, безпеки, старіння населення, зростання рівня популізму тощо. 

Кожен європеєць має змогу ознайомитись з «Білою книгою майбутнього Європи», в якій запропоновано п’ять сценаріїв розвитку. І тут же, через сайт Європейської Комісії, відправити свої пропозиції і коментарі. А в травні 2019 року на саміті ЄС у Румунії буде представлена програма розвитку ЄС до 2025 року, узгоджена з суспільством.

Україна може наближатися до Європейського Союзу лише одним способом – повним перезавантаженням влади, що і прискорить наш європейський розвиток. Ми не маємо ні часу, ні права зволікати. Ми маємо прискореними темпами писати свою «Білу книгу майбутнього», бо поки ми будемо рухатися до базових європейських цінностей – Європа вже буде в недосяжності.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
ТЕГИ: європейські цінності,Європейська партія України,Микола Катеринчук
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.