В Херсоні «здійняли хвилю»

Благородний почин херсонських онкологів підхопили Запоріжжя, Одеса, Миколаїв, Суми

Благородний почин херсонських онкологів підхопили Запоріжжя, Одеса, Миколаїв, Суми

З легкої руки Ірини Сокур, головного лікаря Херсонського онкологічного центру, новітнє обладнання для лікування онкохворих можуть придбати вже сьогодні для лікарень того ж профілю кількох обласних міст України.

Нажаль все, чим може сьогодні «пишатися» херсонщина, ажніяк не прикрашає європейського міста. Так, вже другий рік поспіль область стабільно й надійно  посыдає третьє місцє поміж областей Україні з кількості онкологічних захворювань. Щороку додається 4 500 нових випадків, і це тільки ті, що вдається виявити ще не на найкритичнішій стадії. Сумна статистика.

Майже десятиріччя тому херсонщина отримала велику й дуже файно пристосовану для лікування онкохворих будівлю. Але на превеликий жаль, в ній і донині є ще ті апарати, як в фільмі «9 дней одного года» про физиків – ядерників. Досить глянути на це «оборудование», що частково нагадує насосну станцію водоканалу, а чи котельню, как все зрозуміло й «понятно.»

Нільс Бор або Резерфорд мали б таке обладнання за щастя, але як в одному з романсів, що автор його написав ще за юних літ: «Но это было много лет назад». Зараз все те «обладнання» - вже морально та фізично безнадійно застарілі анахронізми. Не варто забивати мізки читачів специфічними термінами, але просто повірте на слово – то не є таке, що має бути в нашому сьогоденні.

Воно несе загрозу для лікарів та персоналу не тільки в радіологічних відділеннях. Оскільки випромінюючі елементи втричі переслужили свій термін, вони малоефективні, в кілька разів подовжено термін, що пацієнт знаходиться під апаратом, знижують ефект від лікування. То приміром так, аби ми лікували хворих пеніціліном, коли вже є сьоме чи восьме покоління антибіотиків.

Всі ті роки головлікар Ірина Сокур, заслужаний лікар України, б'є в усі дзвони й набати, які тільки є. Кожен міністр охорони здоров'я був в центрі, йому демонстрували все те «пєрєдовоє й соврємєнное», всі обіцяли, але й донині результату – нуль! Тож не в змозі більше терпіти таке, пішли на нестандартний крок – звернцлися до всіх небайдужих з проханням усім миром зібрати кошти.

Та всі ті звернення до міністрів і Прем'єрів, багаточисельні публікації в ЗМІ таки дали результат. Облради й керівництво Запоріжскої, Одеської, Миколаївської, Сумської  областей вже почали конкретно вирішувати питання про придбання для кожної області кількох лінійних прискорювачів. А в Чернігові вже й придбали та будівлю нову зробили.

В той же час, як ми вже казали, над вирішенням цієї вкрай нагальної проблеми  багато років б'ється колектив і колектив і головлікар Херсонського онкоцентру. А керівництво вищеназваних областей взяло близько до серця потреби онкохворих, і вже йдуть серйозні перемовини. Що мають на меті придбання по кілька таких апаратів на кожну область і будівництво нових онкоцентрів.

Тобто херсонщина «підняла хвилю», на гребені цієї хвилі кілька областей забажали мати свої онкологічні «Южные центры», й тільки херсонщина, як і раніше, буде лікувати своїх онкохворих або ще на дідівському обладнанні. Або відправляти їх у Львів, Дніпропетровськ, Рівне, Київ, де такі апарати вже є. Але там черги такі, що за прогресуючої хвороби можна не встигнути.

Та ані в Одесі, ані в Запоріжжі, ані в Миколаєві, ані в Сумах немає пристосованих приміщень і умов для розміщення таких прискорювачів. Тільки в Херсоні є нині ідеальні умови для їх нормального функціонування. Адже в такій онколікарні, як була раніше в Херсоні, можна встановити в кращому разі аппарат УЗД. Все. Крім того, тільки в Херсоні є вже двійко кандидатів наук саме з радіологічного лікування.

То й можна для початку зробити тимчасовий «Південний онкоцентр» в Херсоні, придбавши для нього стільки лінійних прискорювачів, тобто більш сучасного обладнання, скільки необхідно згідно існуючих в Україні норм. До речі, в Польщі такі прискорювачі вже є в кожному місті з населенням 100 000. В той же час в Америці на херсонщині встановили б 15 таких апаратів.

Не можна сказати, що в Херсоні все вже так вкрай безнадійно. Облрада й обладміністрація якось почали робити певні кроки, але того недостатньо. Якщо керівництво області, депутати облради, міськради, мер не приймуть все те близько до серця, з цього роя нічого не вийде. Бо одними тільки листами та зверненнями діла з місця не зрушити – їх вже написано безліч.

Якщо всі народні депутати від херсонщини, як тод,і коли знімали прокурора області, не об'єднають зусиль і не підуть разом до Президента, до Прем'єра, до Голів Комітетів ВР, до політичних лідерів – нічого не буде. Поки з народних депутатів по – справжньому перейнявся тільки Федір Негой. Він сам прийшов до онкоцентру й пообіцяв всіляку підтримку, тож чекаємо на результат.

Але ж шановні депутати міської, обласної, Верховної рад, поважне керівництво міста і області, схаменіться врешті – решт! Ми з вами вже досить дорослі люди й пора подумати про той час, коли всі станемо перед Богом. То чи досить буде для звіту розповісти – скільки мільйонів чи мільярдів нашахраював, скілько людей вдалося обманити, скільки автівок чи вілл придбати?

Може трохи вже для душі й самоповаги зробити, аби не так хотілося плюнути в дзеркало, коли голишся? Чи то як діти стануть питати – тату, а де ти гроші береш нам на штани, на машини, на житло, ну поїздки за кордон? А ще: а що ти зробив на світі як Людина, як гомо сапієнс? Чи тобі не соромно людям в очі дивитись? І що тоді їм відповісте?

Слава Україні!

Володимир МАРУС