Чому зросли та продовжать зростати ціни на продукти?

Відміняючи державне регулювання у 2017 р., голова уряду Володимир Гройсман пообіцяв, що 2018 року на українців чекають стабільні ціни. А що ми спостерігаємо сьогодні?

На 2018 р. мінімальний прожитковий кошик закладений на рівні: для працездатної особи – 1524 грн. або 86,5% від рівня прожиткового мінімуму для цієї категорії населення; для особи, яка втратила працездатність – 1216 грн. або 84,7% від рівня прожиткового мінімуму для цієї категорії населення. Однак, вже протягом 2 місяців реальна вартість повинна зрости у середньому на 5% для працездатної особи та на 9% – для непрацездатної.

Прожитковий мінімум на перші пів року 2018 р. є сталим і вже з липня починається зростання на 8,3% до кінця 2018 р.

Є ряд чинників, за рахунок яких відбулись такі зміни.

По-перше, підвищення НБУ облікової ставки до 17% річних, а, відповідно, це подорожчання кредитів і для суб’єктів господарювання, і для споживчих кредитів. Як правило, переважна більшість товаровиробників, зокрема аграріїв, продукцію виробляють «у кредит», а вже після реалізації – сплачують «тіло» кредиту та відсотки. Відповідно, підвищення облікової ставки «ляже» на плечі споживача, так як вона буде включена у ціну продукції.

По-друге, у структурі вартості мінімального прожиткового мінімуму, понад 60% – продукція тваринного походження. Після підвищення цін перед новорічними святами, вони не тільки не зменшились, а навпаки, набули негативної тенденції до зростання. Відтак, аналізуючи м’ясну продукцію, котра підлягає державному моніторингу (варена ковбаса першого ґатунку, куряча тушка та філе, свинина, сало, яловичина), у порівнянні з аналогічним періодом минулого року зросла від 29% до 80%. Лише за 2 місяці 2018 р. свинина додала у середньому у ціні 9% і становить 110 грн/кг, сало – 13% і становить 75 грн/кг, ковбаса варена і філе курки – на 14%, а курка (тушка) – 9%, яловичина – 10% і становить 120 грн/кг. Таким чином, індекс м’ясного кошика на Полтавщині у середньому зріс на 35%.

По-третє, 1 березня Кабмін опублікував оновлений порядок розподілу дотацій на 2018 р. у Постанові №107 від 07.02.2018 р., яким непередбачена дата нарахування обіцяних дотацій. Казначейство, на сьогодні, у змозі профінансувати лише 37% цих коштів. До того ж, аграріїв бентежить «ручний» розподіл цих дотацій комісією ОДА, тому вони не поспішають скористатись такою державною підтримкою.

Наприклад, Програмою Гройсмана передбачалось покривати насіння на 100%, а саджанців на 80%. Але є одне «але». Посадковий матеріал повинен бути лише української селекції, а українським виробникам насіння належить лише 20-30% насіннєвого ринку через невисоку якість продукції. Виробники ж орієнтуються на кращий варіант врожайності, тому посадковий матеріал, який придбаний ще восени, імпортного виробництва – вищої якості, а, відповідно, і вищої вартості, що суттєво відчутним буде у ціні на зернову продукцію та результат переробки.

Таким чином, за умов сталої політичної ситуації у країні та курсу долара, стабільних цін чекати годі. Нажаль, будучи аграрною країною, ми орієнтовані на вирощуванні та експорті зерна, щороку зростає імпортна залежність у матеріально-технічному забезпеченні. Поки ще діє мораторій на продаж земель, але через спеціальні схеми західні країни вже використовують українські землі. А натомість, українцям залишаються «недогризки», на яких вони намагаються вирощувати та згодом виробляти товари, що потім «завертають» через невідповідну якість.