На сьогодні, половина житлових будинків в Україні потребують термінової реконструкції, а близько 25% – визнані аварійними.
Після того, як будинок визнають аварійним, виселення мешканців повинно відбуватись на наступний же день. Однак, що ж відбувається насправді?
Полтавці щодня «оббивають пороги» Управління ЖКГ, щоб ті прийняли заявку на ремонт під’їзду чи дому в цілому. Щоразу відповідь одна: «Кошти виділені, але немає фінансування, однак ми вас поставили у чергу».
Відтак, мешканці будинку по вулиці Великотирнівська 4, не сподіваючись на місцеву владу, почали шукати інвесторів та благодійників на сайті OLX, а також – готові продати свій голос на майбутніх виборах заради ремонту будинку. За підрахунками мешканців, для ремонту будівлі необхідно близько 1,5 млн грн., тобто з кожної квартири – у межах 15 тис. грн. І це ще будинок не визнаний аварійним. Поки що там «лише» проблеми з комунікаціями, дахом і так, «дрібниці».
Однак, таких будинків – переважна більшість на Полтавщині.
Що стосується саме аварійних будинків. «Сором міста» – будинок на Небесній Сотні, 104. Ще у 2003 р. були відключені всі комунікації, а у 2011 р. Вищий господарський суд України встановив, що відселення мешканців з непридатного для проживання будинку входить виключно до обов’язків органів місцевого самоврядування. У березні 2016 р. Вищий адмінсуд зобов’язав владу Полтави вирішити цю проблему. Натомість чиновники екстремально підійшли до її вирішення – майже сліду від будинку не залишилось, однак 17 осіб ще формально там проживають, за пропискою, а обіцяної жилплощі – не отримали.
Нажаль, у сучасному українському правовому полі недостатньо законодавчих актів, що регулюють визнання будинків ветхими або аварійними. Радянський Союз «рухнув» ще у 1991 р., але це не заважає нам керуватись у незалежній Україні радянськими нормативно-правовими актами. Тому до цих пір актуальною є постанова № 189 колишньої Ради Міністрів УРСР від 26.04.1984 р. «Про порядок обстеження стану житлових будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання житлових будинків і житлових приміщень непридатними для проживання». Також враховуються норми, які зафіксовані в указі №21 від 03.02.2009 р. Міністерства з питань житлово-комунального господарства України «Правила оцінки фізичного зносу будинків». Але чіткого формулювання аварійного будинку ані в указі, ані в постанові немає.
Саме тому, у разі визнання будинка аварійним, громаду спіткає цілий ряд «підводних каменів»:
По-перше, всі квартири, які знаходяться в ньому, отримують особливий статус – нежитлові. Відповідно, після цього власник не може зі своїм нерухомим майном вчинити будь-яких юридичних дій: продаж, приватизація, обмін, оформлення перепланування, реєстрація за цією адресою родичів, передача у спадщину та інше.
По-друге, у разі визнання житлового будинку аварійним всі власники квартир у ньому можуть претендувати на два види компенсації: грошова компенсація або нове житло, площа якого в 1,5 рази перевищує аналогічний параметр аварійного об’єкта, при цьому воно повинно розташовуватися в тому ж районі. Але на практиці у нашій країні такого не передбачено.
Так і виходить: або живи у «руїнах» та чекай, доки стеля на голову впаде, або нехай відповідні органи визнають будинок аварійним, і даху над головою у принципі не буде.
Та й тут постає головне питання місцевих чиновників: «А де ж знайти гроші?»
На минулій сесії міської ради було зазначено, що у 2017 р. було зекономлено коштів більш ніж на 300 тис. грн. та й на «зіркових» святах з карколомними бюджетами у наступні роки можна зекономити. Ось Вам, панове, ремонтуйте будинки, а не ховайте по кишеням.
Подібна ситуація нагадує історію з дорогами: роками у Полтаві були аварійні дороги, і певним «дивом» за рік до місцевих виборів-2015 всі дороги були відремонтовані, а Мамай – молодець. Невже ситуація з будинками – майбутня піар-компанія чинного міського голови? Олександре Федоровичу, як мінімум, у разі ремонту будинку за адресою вул. Великотирнівська 4, близько 300 голосів буде «у кишені». Зверніть увагу, це ж ваші методи.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.