Економічна та цивілізаційна криза Російської Федерації

1 февраля 2018, 17:42
1
98
Економічна та цивілізаційна криза Російської Федерації

Для будь-якого організму сталий рух і розвиток є лише способами існування, аби встигати за динамікою сучасного Світу.

Лишитись на місці не вийде ні в кого, адже це означатиме занепад. Тож і кожна держава, обравши свій напрям розвитку, прямує до поставлених цілей. За цією ознакою соціологи та економісти поділяють світ на: розвинені держави, держави, що розвиваються та на держави третього світу.

Сьогодні Україну, як і Росію, відносять до держав, що розвиваються. Цікаво буде проаналізувати та порівняти вектори та темпи цього розвитку.

Як відомо, Україна обрала європейський вектор для реалізації свого потенціалу та європейські взірці як стандарти життя. Для цього українська влада в межах своїх територій провадить економічні, політичні та соціальні реформи. Зокрема лише за 2017 рік були прийняті пенсійна реформа, реформа ЖКГ, освітня, медична і судова.

Що ж стосується Російської Федерації, то обраний ними «напрям розвитку» ідентифікувати складно, адже ми бачимо лише військову агресію на адресу України і Грузії (колишніх членів СРСР) та Сирії. Анексія територій суверенних держав, наслідком якої стали економічні санкції Заходу і США, внутрішня економічна криза (обвал банків, розкрадання бюджету, зменшення об’ємів експорту) та безсоромна зомбуюча пропаганда призвели врешті до глибокої економічної та цивілізаційної криз російського суспільства.

Російський письменник і журналіст Дмитро Глуховський у своєму інтерв’ю для «Эха Москвы» розповідає про окупаційні мотиви Російської Федерації (https://www.youtube.com/watch?v=hkOb_WiavxQ):

«Факт оккупации Россией украинского Востока очевиден. Да, оккупировали, так же, как мы это делали с Приднестровьем, с Южной Осетией и Абхазией, для того, чтобы сохранить сферы влияния в республиках бывшего СССР, которые дрейфуют в направлении Запада. Мы создаем на их территориях управляемые конфликты, провоцируем гражданские войны и тем самым препятствуем их вхождению в НАТО, потому что согласно уставу НАТО – нельзя принимать страны с неразрешенными территориальными конфликтами. Это один из главных смыслов, которые за этим скрываются. Таким образом, мы создаем буферную зону, принуждая эти страны оставаться даже если не в нашей зоне влияния, то по крайней мере соблюдать определенный нейтралитет. А если руководство этих стран в определенный момент начинает себя вести по отношению к нам совсем уж нелояльно или скандально, то мы подливаем керосина в огонь и тогда эта ситуация обостряется. Это является инструментом управления, рычагом, а отказываться от рычага имеет смысл, только когда имеется рамочное решение. Сейчас у нас управляемый хаос и сколько Россия сможет удерживать ситуацию в таком состоянии, столько она и будет стараться ее удерживать…».

На жаль, така позиція вкрай негативно впливає на якість життя росіян. Лише за 2017 рік відтік економічного капіталу з РФ виріс у 3,4 рази, сумарно ж, було виведено понад 28 мільярдів доларів (https://meduza.io/news/2017/12/11/chistyy-ottok-kapitala-iz-rossii-v-2017-godu-vyros-bolee-chem-v-tri-raza). Реальні доходи населення падають четвертий рік поспіль через девальвацію рубля (http://www.vestifinance.ru/ articles/96813), економічні санкції Заходу та США інтенсифікуються та поширюються (http://news.eizvestia.com/news_politics/full/2601-amerika-vvela-novye-sankcii-protiv-rossii), а ВВП звідкілясь виріс на 1,8% (https://www.kp.ru/online/news/2915563/). Звісно, так звітувати перед виборцями буде значно зручніше, але практичне пояснення такого явища не є таким оптимістичним, як цифри: у 2017 році Резервний Фонд РФ, куди стікалися усі додаткові нафтогазові доходи бюджету, припинив своє існування, а залишок коштів перерахували до Фонду національного достатку (https://www.gazeta.ru/business/2018/01/02/11593472.shtml). Саме ці кошти і забезпечили вельми непоганий показник ВВП, такий доречний на кануні президентських виборів.

Побачимо динаміку економічних показників після виборів, коли для переконання електорату віртуозних санацій у державну економіку ніхто не робитиме. Доказом таких песимістичних прогнозів є бюджет Російської Федерації на 2018 рік (https://zhartun.me/2017/11/budget-2018.html, http://tass.ru/info/4679765).

Як не прикро, але тотальна пропаганда робить своє, нехтуючи усіма моральними кодексами для вербування потенційних виборців. 2017 рік відзначився резонансним медіа-хітом колишньої вокалістки гурту «Ленінград» Аліси Вокс: (https://www.youtube.com/watch?v=u5QKRWes_a4):

«Ты хочешь перемен, малыш? Тогда начни с себя! Свобода, деньги, девушки — всё будет, даже власть. Не лезь, малыш, в политику. Иди, учи матчасть.»

Російських школярів змалку закликають бути аполітичними, що у подальшому призводить до інертності та пасивності усього суспільства. Такий розклад справ є вкрай вигідним для політиків, адже чим байдужіші та чим менш обізнані громадяни – тим легше ними маніпулювати.

Справа звичайних росіян – жити рутинним життям, задовольнятися тим, що дають, вірити телевізору і радіти, що Путін війною несе «Русский мир» в цивілізований світ.

Виходячи з цього, брудна пропаганда невпинно нищить російську націю, де замість суспільства тепер лише групки агресивних озлоблених людей, які ненавидять усіх, хто не належить до їх стада. Засліплений народ свято вірить у міць фантому Великої Росії, не помічаючи своїх реальних фінансових та соціальних проблем.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
ТЕГИ: бюджет,НАТО,НАТО-Украина,СССР,криза,Росія,Україна,держава,Росія-Україна,світ,новини,економічна криза,капітал
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.