РОЗВИТОК ЕКОНОМІКИ БЕЗ ПРОМИСЛОВОСТІ – ШЛЯХ У НІКУДИ

Світове лідерство, висококваліфіковані кадри та передові розробки високотехнологічної галузі української промисловості – все це в минулому.

Заради членства в ЄС, приєднання до Зони вільної торгівлі з Європейським Союзом та кредиту МФВ українці заплатили занадто високу ціну – знищення промисловості. Західні країни не зацікавлені надавати фінансову допомогу на відновлення промисловості України: навіщо власноруч «ростити» конкурента, коли його можна ліквідувати.

Лише за 2017 рік індекс промислового виробництва впав на 0,3% у порівнянні з минулим роком. І це лише початок. Щороку закриваються великі підприємства, які ефективно функціонували ще за радянських часів, відповідно, вони і формували міць економіки тодішньої країни.

На цих вихідних у Полтаві  повністю демонтували будівлю колишнього , який був одним із прибуткових на Полтавщині і забезпечував робочими місцями понад 200 тис. осіб. А від таких заводів, як завод газорозрядних ламп, фарфоровий, м’ясокомбінат, цегляний, молокозавод, тербомеханічний та «Хіммаш», залишились лише назви та приміщення, які здаються в оренду. Деякі з вищезгаданих заводів ще намагаються функціонувати, але це на рівні «останнього подиху». Українські розробки ще у 90-х були розпродані за безцінь сьогоднішнім високо розвинутим державам. Мільйони українців залишились без робочих місць, а, відтак, і без стального фінансового положення.

На сьогодні картина в Україні наступна: ліквідація промисловості, знищення малого і середнього бізнесу податками, скорочення робочих місць і лише успішна діяльність бізнесу чиновників. Навіщо далеко ходити, Петро Порошенко і його «Roshen»: країна – «загинається», бізнес – процвітає. Питання пріоритету інтересів очевидне.

І що залишається простому українцю? Мігрувати в ближні країни, аби забезпечити мінімально необхідну життєдіяльність своєї родини.  

У свою чергу, все активніше розвивають свою мережеву діяльність лотомаркети, кредитні установи, ломбарди, які в силах забезпечити роботою до 10 осіб у кращому випадку. Та ще потрібно розібратися із питанням законності цих закладів.

Досить вже Україні та українцям ходити з простягнутою рукою по світу. Нам необхідно розвивати реальний сектор економіки, відновити важку промисловість, машинобудування, кораблебудування, літакобудування, виробництво високотехнологічних, високовартісних, експортоорієнтованих та конкурентоздатних товарів. Це реальний і єдиний шлях до пожвавлення та зростання економіки країни, а, відповідно, і збільшення доходів до бюджету і погашення заборгованості перед МВФ.

Досить відсиджуватись по той бік екрану! Ми зможе змінити нашу країну! Все в наших руках!