СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО-2018: БУТИ ЧИ НЕ БУТИ?

Нещодавно, Прем’єр-міністр України заявив, що у 2018 році на підтримку тваринництва планується спрямувати 3 млрд грн. і з них 2,3 млрд грн. на відшкодування ПДВ капітального будівництва. Також Гройсман зобов’язав голів відповідних комісій обласних рад підготувати проекті рішень порядків використання цих коштів.

До того ж, раніше планувалось 100-відсотково компенсувати витрати на капітальне будівництво приміщень для тваринництва, а тепер лише 3%.

Однак такий собі парадокс: фінансування наче і є, але використати їх ніяк. Вже понад 7 місяців в Полтавській області серед аграріїв ніхто нічого не будує – ніхто не може дати дозволів та затвердити генеральний план того чи іншого об’єкту. До того ж, Валерій Капленко – голова постійної комісії з аграрної політики та земельних відносин при Полтавській облраді намагався звернутись до відповідної комісії, однак вона не працює. Чи потрібно взагалі виділяти Полтавщині кошти від дану статтю витрат, якщо витратити їх неможливо?

До того ж, 2 млрд грн. із 7,3 млрд. загальної суми на підтримку аграрного сектору, отримають лише компанії, які займаються птахівництвом. І як показує практика попередніх років, дотації отримують лише наближені до влади підприємства. Тобто простий фермер в «прольоті». З економічної точки зору, птахівництво не настільки прибуткове як свинарство або власне скотарство (ВРХ). Прибутковість від останнього ж, за рахунок реалізації молока, м’яса, шкіри, органічних добрив. Але, з кожним роком пасовищ все меншає і випасати ВРХ просто ніде. Постає питання: не чому 27,4% суми на підтримку аграрію йде саме на птахівництво, а чиї інтереси лобіює Уряд, розставляючи такі пріоритети?

Так як, Україна вже ж майже Європа, то і санітарно-гігієнічні стандарти мають бути відповідними. Раніше переробні підприємства скупляли молоко у селян за 4-5 грн / л., і реалізовували за 10 грн, а тепер це молоко другого сорту і недопустиме для використання підприємствами у Європейській країні. Стандарти ЄС передбачають наявність на полицях магазинів лише трьох сортів молока: екстра-класу, вищого і першого. Тож, селяни знову в «прольоті». Адже для більшості мешканців сільської місцевості – це основний вид доходу.

Також, з 1 березня 2018 року скасовується нульова ставка ПДВ при експорті сої, ріпаку та соняшнику. Це призведе до того, що аграріям просто не вигідно буде вирощувати ці культури, які займають левову частку в експорті України. За нинішніх умов реалізації технічних культур за кордон, аграрна галузь може недоотримати до 10 млрд. грн.  Окрім фінансових втрат, Україна втратить імідж надійного торговельного міжнародного партнера, що недопустимо за сучасних умов.  Більшість угод з партнерами укладається у довготерміновій перспективі і наприкінці року, тож невдоволення та штрафних санкцій Україні не уникнути. 

Навіть і не знаю: чи підтримає Уряд у 2018 році аграрний сектор чи зовсім ліквідує.