ОДИН ІЗ МІСЬКИХ ГОЛІВ УКРАЇНИ – НАЙДОРОЖЧИЙ, І БУДЕ ДОРОЖЧАТИ В 2018 РОЦІ

Нашій країні не тільки курс долара, комунальні платежі та ціни на товари та послуги у 2018 р. виростуть, а й «вартість» роботи Полтавського міського голови, який і без того дорого обходиться полтавській громаді.

Відповідно до моніторингу декларацій-2016 українських місцевих чиновників, Олександр Мамай входить в ТОП-5 найдорожчих міських голів України. Лідируючі позиції він займав і в попередніх роках.

Після перемоги у виборчих перегонах 2010 р., Олександр Мамай пообіцяв собі і чотирьом своїм заступникам встановити заробітну плату у розмірі 1 грн, так як їх самодостатніми та успішними підприємцями.  

«У мене стільки грошей – на 200 років вистачить!» – зазначив Мамай. Однак, не пройшло і 10 років, як місячної заробітної плати у розмірі 26 тис. грн. меру не вистачає, і на сесію Полтавської міської ради було винесено на голосування проект рішень про оплату праці та преміювання міського голови Олександра Мамая, його заступників та секретаря міськради у 2018 р. і депутати його підтримали.

А що ж, Олександр Федорович, такого зробив, що розмір його зарплатні не відповідає кількості, а головне якості, проведених робіт?

З року в рік, полтавці звертаються, безпосередньо вже до Мамая, щодо виділення коштів на ремонт будинків. Якщо раніше був потрібний «точковий» ремонт, то вже полтавські багатоповерхівки потребують капітального ремонту, а деякі навіть визнані аварійно-небезпечними, в яких до сих пір проживають громадяни ще й з дітьми. У відповідь: ремонту – нема, бо грошей – нема.

Цікава тенденція в Полтаві: якщо пішов сніг – будуть класти асфальт, а якщо поклали асфальт – то в цьому місці буде проведена заміна труб, якщо встигнуть. Бо у Полтаві асфальт сходить зі снігом і навесні знову виконавчий комітет міської ради проводить тендер на ремонт доріг і «наша пісня гарна й нова, починаймо її знову». У 2018 р. на галузь ЖКГ, в тому числі і на ремонт доріг,  виділяється понад 496 млн. грн. Однак, через систематичні махінації з тендерами, цю суму можна ділити навпіл: половина – в галузь, інша – в кишеню.

Ціла епопея з Полтавським Кадетським корпусом: історичну будівлю знов «законсервують», а потім будуть думати про її подальшу долю. Але такий собі парадокс: будівлю «законсервують», тільки у бюджеті на 2018 р., майже 67 млн. грн. виділено на капітальне будівництво, а про Кадетський корпус й гадки немає.

Окрім цього, щоразу як приходять журналісти чи представники різних столичних інстанції, Мамай як не на лікарняному, так у відпустці, чи деінде, однак не на робочому місці.

Постає питання: чи гідний Полтавський мер підвищення зарплатні та, в принципі, оплати праці у розмірі 26 тис. грн, коли ефективної діяльності, як такої немає?!