Російське зазеркалля

Деякі ЗМІ чи то тримають нас за дурнів, чи то роблять з нас дурнів, чи то з себе дурнів строять...

_{Нещодавно на російському веб-порталі «rambler.ru» у розділі новин була опублікована так звана «журналістська стаття» з гучним заголовком «Золотая жила. ЕС борется с русской угрозой за счет налогоплательщиков» (https://news.rambler.ru/politics/38535848-es-boretsya-s-russkoy-ugrozoy-za-schet-nalogoplatelschikov/?utm_source=head&utm_campaign=self_promo&utm_medium=news&utm_content=news).}

_{От тільки «статтею» такий матеріал можна назвати лише в лапках, адже даний контент являє собою виключно авторські голословні звинувачення. Основний месседж інвективних випадів автора полягає у тому, що мовляв європейський уряд виділяє забагато коштів на інформаційну політику, особливо протидію російській пропаганді, і дехто на цьому наживається.}

_{Перше, що кидається в очі: немає жодного посилання для підтвердження «аргументів», при чому автор оперує числами з держбюджетів, показниками ВВП, даними бюджету економічного та політичного союзу 28 передових держав Світу, не наводить жодних експертних висновків чи статистичних даних.}

_{Публіцист, який це писав, вдається до найтривіальніших прийомів дешевої преси – пише про максимально абстрактних суб’єктів, закидаючи їм цілком конкретні звинувачення: «…становится прибыльным делом на Западе», «…русофобия западных элит», «…Львиная доля материалов — перепечатка с различных пропагандистских ресурсов», «…многочисленных грантов, которые идут тем же антироссийским пропагандистам окольными путями — через формально независимые фонды и институты, существующие на бюджетные средства ЕС и США», «…борьба с русской информационной угрозой становится золотой жилой». Трохи більше би суб’єктної конкретики – і автор вже б отримав повістку до Європейського Суду за наклеп, і він, і адміністрація сайту.}

_{На яку публіку розраховує автор, публікуючи безадресні звинувачення та позбавлені конструктиву заяви?}

_{Риторичне питання.}

_{Тепер же ближче до тексту самої статті: «Надо сказать, что к вскрытой дезинформации специалисты относят не только новостные сюжеты различных российских СМИ, но и чье-то мнение, высказанное в эфире какого-либо из российских каналов. Бойцы информфронта, например, не утруждают себя разъяснениями, что слова «США спровоцировали гражданскую войну на Украине» — чья-то личная точка зрения, прозвучавшая в дискуссии…». Впевно, варто нагадати, що коли особа отримує владні повноваження та щось висловлює у медіа-просторі щодо іншої країни – це припиняє бути «особистою точкою зору» і стає офіційною заявою чи коментарем уповноваженої особи/політика, який репрезентує позицію цілої держави в обличчі себе. Варто розуміти, що коли політик виступає на телебаченні – це вже не «чье-то мнение, высказанное в эфире», а акт віртуальної дипломатії. І такі заяви є вагомими підставами для судових позовів, заборон в’їзду та інших санкцій.}

_{У статті також наявна критика з приводу того, що при реалізації Європейським Союзом проектів країни-члени роблять не однакові фінансові внески. І хоча у самому ЄС ні у кого претензій не виникає – автор все ж обурений. Тут демонструється одна неприємна риса російської ментальності, називається «як ми любимо рахувати чужі гроші». Перш за все автора непокоїть імперативна повинність європейських платників податків спонсувати інформаційну політику їх держав. На щастя, не всі країни Світу вчиняють як Росія, виділяючи мільярди доларів на армію та оборонно-військову галузь для реалізації власних інтересів (http://tass.ru/info/4679765).}

_{Давайте ж допрацюємо ідею автора вищезазначеної статті, та оприлюднимо думку європеських платників податків:}

_{*джерело даних - http://www.europeansocialsurvey.org/download.html?file=ESS 8e01&y=2016}

_{*опитування проводилося за шкалою, де 1 - найнижчий рівень довіри; 10 – найвищий;}

_{Як бачимо, європейські платники податків в більшій мірі задоволені діяльністю як Європейського парламенту, так і своїми національними парламентами. Отож, як бачимо на візуалізаціях, європейці довіряють владі розпоряджатися своїми податками, і результатами задоволені.}

_{Окрім інформаційної політики в Євросоюзі також виділяють великі кошти на дослідження соціальної думки для визначення і вирішення проблем та потреб населення, для визначення задоволеності населення поточною діяльністю влади і для корегування провадженої політики.}

_{У статті, яку ми аналізуємо, можна констатувати тотальну некваліфікованість та непрофесійність автора або ж умисну недолугу маніпуляцію. Цільова аудиторія таких статей – це довірливі емоційні люди з нерозвиненим критичним мисленням, які не здатні прогнозувати причинно-наслідкові зв’язки. Автор, на превеликий жаль, не побажав підписатись, певно не хоче щоб цей девіантний матеріал пов’язували з його іменем. Шкода, ми б розпочали конструктивний діалог, тому що саме через таких «авторів» інтернет-простір перенасичений інформаційним сміттям.}

_{В цілому ж, розбираючи чужу непрофесійність і сміючись над черговою такою статтею – хочеться плакати, адже дорослі серйозні люди витрачають свій час на написання, прочитання і публікацію подібного.}