Керченський міст: як і навіщо?

23 листопада 2017, 13:26
Власник сторінки
соціолог
2
1186
Керченський міст: як і навіщо?

В Інтернеті з’являється все більше медіа файлів, які під мелодійну життєрадісну музику демонструють реалізацію незаконного архітектурного проекту на окупованій території.

Як відомо, будівництво Керченського мосту порушує низку положень Конвенції ООН з морського права, але окрім пагубного впливу на екологію, РФ вже узурпує морський простір (https://www.youtube.com/watch?v=-SvvEeJLhAs) Чорного моря, знову таки порушуючи низку законів.

Чого ж очікує російська влада від реалізації цього сумнівно рентабельного архітектурного проекту?

Будівництво Керченського мосту вже обходиться Російській Федерації в суму понад 4 мільярди доларів, і з кожним днем витрати зростають. Варто прийняти до уваги також те, що наступні три роки Росія планує забезпечувати бездефіцитний бюджет Криму, постачаючи кошти з федерального бюджету. За оцінкою економістів російські дотації та субсидії півострову становитимуть близько 3-4 мільярдів доларів.

Де брати такі гроші Володимир Путін нещодавно обговорював з головою федеральної податкової служби Михайлом Мішустіним. Мішустін доповів, що зібрана сума податків 2018 року буде більшою в першу чергу завдяки податкам на прибуток та податкам на доходи фізичних осіб:

«Налог на доходы физических лиц: нас радует, что он растет выше, чем номинальный рост заработной платы – это 6,7% за 9 месяцев, я имею в виду соответствующий рост зарплаты. Налога на доходы физических лиц поступило 2,5 триллиона рублей, это на 8 процентов выше, то есть примерно на 1,3 процентных пункта выше чем, рост зарплаты…».

Тобто у новинах з екранів телевізорів людям відкрито повідомили, що добудовувати Керченський міст та забезпечувати бездефіцитний бюджет Криму вони будуть зі свої кишень.

Важко уявити, на яку підтримку населення сподівається російська влада, плануючи такі видатки. Це рішення еквівалентне маніакальному бажанню хворого ігромана «зіграти ще одну ставку». На відміну від казино, де виграші все ж трапляються, справи з мостом окупантів мають не такий оптимістичний розклад. Навіть малоосвічені росіяни розуміють, що ні вони самі, ні покоління їх дітей не доживе до того часу, коли Керченський міст окупить собівартість його будівництва, якщо його звісно добудують.

Просторами російських мереж вже гуляють жарти, що РФ не матиме фінансової змоги виплатити Україні репарації за окупацію Донбасу та Крим, тож планує віддати нам міст замість грошових компенсацій.

Жарти жартами, але останнім часом в Росії продовжує збільшуватись боргове навантаження платників податків, котрі не витримують стрімкої динаміки зниження їх доходів у реальних цифрах. Російські зарплати вперше в історії в доларову співвідношенні стали меншими за китайські.

Як висловився @regalasia (twitter.com/regalasia):

«Когда желания росиянина а***ют от мизерных возможностей, он мыслями пересекает «Керченский мост» и истошно кричит «шайбу шайбу».

New York Times поспілкувалася з Катериною Шульман, (https://www.nytimes.com/2017/11/11/world/europe/vladimir-putin-russia-crimea-bridge.html) політологом Академії національної економіки та державної адміністрації Президента Росії. Шульман прокоментувала будівництво Керченського мосту наступним чином: «Коли уряд не може забезпечити безпеку, добру медичну допомогу та освіту своїм громадянам, то він забезпечує великі проекти. Якщо ви не можете дати хліб, то ви даєте цирк».

Важко не погодитись, що коментар пані Шульман відображає сурові реалії сучасної ситуації у Російської Федерації.

Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
РОЗДІЛ: Новости политики
ТЕГИ: власть,Черное море,Керченский пролив,Росія,оккупация,твиттер,Україна,Крим,Росія-Україна,Конвенція Організації Об'єднаних Націй проти коруп,Керченский мост
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.