Наша країна має в своєму розпорядженні велику кількість ресурсів та вражаючі можливості для їх використання.
Україна
є найбільшою європейською країною (603
628 км²) та країною, в якій зосереджено
більше чверті світових запасів чорноземів.
Українці
становлять майже 0,65% світового населення,
і індекс нашої грамотності впродовж
останніх десятиліть стабільно перевищує
0,9.
На
етапах розвитку і становленні кожної
держави виникають питання:
«Яких
заходів слід вжити для оптимізації
ендогенних процесів державних сфер?»
«Що
можна зробити вже сьогодні для підвищення
прибутковості функціонування української
промисловості?»
«На
чому ми втрачаємо гроші?»
«З
яких країн потрібно брати приклад?»
Ці
та інші питання є вельми актуальними і
для України.
З
ефірів часто лунають обґрунтовані
переконання економістів, політологів
та соціологів про те, що варто підтримувати
малий та середній бізнес. Адже малий та
середній бізнес, як і середній клас
суспільства – є запорукою здорової
економіки. Тож позитивних результатів
можна досягти лише за умови зміни
бізнес-клімату в Україні. На жаль,
словесно це лунає простіше, ніж на ділі.
Останнім часом, зі збільшенням розмірів
мінімальної зарплатні, ростом цін на
оренду приміщень та зі встановленням
великих штрафів за «сірі зарплати» в
конвертах – малим та середнім підприємцям
стало вкрай важко вести справи.
Рішення
цієї проблеми криється у вирішенні
питання про податки великого бізнесу.
Не
зважаючи на норми Закону України про
оподаткування – деякі умільці все ж
примудряються виводити свої активи з
України, грошові статки в офшори, а
податки платити – не в український
бюджет. Через таку тіньову економіку
великого бізнесу Україна щорічно втрачає
мільйони доларів. Якщо б великі підприємці
не ухилялися від податків на території
України, то ми, можливо, більше не
потребували б позик від МВФ.
В
питанні організації функціонування
промисловості – раціонально брати
приклад з США. Варто максимально обмежити
екстенсивне використання ресурсів,
оптимізувавши сам процес інноваційною
складовою. Олександр Ніконов дослідив
витрати американських компаній за
останні десятиліття у відсотковому
співвідношенні. Його спостереження
вражаючі: витрати на інформаційну
складову ростуть в геометричній
прогресії. Ще на початку ХХІ століття
в США за допомогою «чистої інформації»
виробляли 3/4 усієї доданої вартості, що
створювалась промисловістю. На сьогодні,
звісна річ, показники значно вищі.
Висновки очевидні: чим більше
нематеріального «розумового капіталу»
вкладається у виробництво, тим менше
це виробництво потребує матеріальної
сировини.
Радує,
що Україна в цій сфері тримає руку на
пульсі. У 2016 році наш відсоток експорту
ІТ-послуг становив вже понад 3% від ВВП
країни.
Загальна
ситуація у нас дещо ускладнена
геополітичним становищем. Вкрай важко
демонструвати позитивну статистику,
щороку витрачаючи мільярди гривень на
захист своїх кордонів. На щастя, у нас
є ресурси та компетентні кадри.
За
офіційними даними Держстату за третій
квартал 2017 року ріст ВВП України показав
2,1%. Що є вельми непоганим показником
для ситуації в умовах війни. Обставини
складаються таким чином, що з кожним
роком держбюджет виділяє все більше
коштів на потреби сфери безпеки та
оборони. Зокрема, у порівнянні з 2016 (113
млрд. грн.) – у 2017 році бюджетом було
передбачено вже 129 млрд грн.
За
звітом European Defence Agency
(http://eda.europa.eu/docs/default-source/documents/eda-national-defence-data-2013-2014-(2015-est)5397973fa4d264cfa77
6ff000087ef0f.pdf) серед європейських країн на
сферу безпеки та оборони саме Україна
витрачає найбільше у відсотковому
співвідношенні (5% від ВВП). В той час, як
середнім показником в країнах ЄС є 1,4%!
Володимир
Гройсман обіцяє плановий ріст ВВП у
2018 понад 3%, а пан Президент прогнозує
пришвидшення росту ВВП у 2020 року до 4%.
В
цілому, фінансові прогнози на майбутнє
є вельми втішними, адже позитивні
передбачення ми чуємо не лише від
українських політиків, а й з вуст
Всесвітнього Банку. Як відмітив керівник
програм та провідний економіст Світового
Банку Фарук Кхан, подальше реформування
пришвидшить ріст ВВП України до 4% і
більше в наступні роки.
Співпраця
з Євросоюзом також показує свої
результати. 15 листопада 2017 року
Європарламент прийняв резолюцію, в якій
запропонований новий формат співпраці
«Східне партнерство «плюс»
(https://www.segodnya.ua/politics/pnews/
evropa-predlagaet-ukraine-novyy-plan-1091079.html). Депутати
Європарламенту відмітили, що за останні
два роки Україна досягла значних
результатів та провела ряд успішних
реформ. Щоб затвердити чіткі критерії
майбутньої співпраці 24 листопада 2017
року в Брюсселі відбудеться саміт
«Східного партнерства».
Запропоновано
розробити формат, що дозволить нам в
майбутньому долучитися до митного та
енергетичному союзу з ЄС, а також до
Шенгенської зони.
Реалізація
великого потенціалу та перспектив
України є довгим та трудомістким
процесом, але він, на щастя, вже запущений
і з кожним роком набирає все більших
обертів.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.