Ресурси України та їх раціональне використання

Наша країна має в своєму розпорядженні велику кількість ресурсів та вражаючі можливості для їх використання.

_{Україна є найбільшою європейською країною (603 628 км²) та країною, в якій зосереджено більше чверті світових запасів чорноземів.}

_{Українці становлять майже 0,65% світового населення, і індекс нашої грамотності впродовж останніх десятиліть стабільно перевищує 0,9.}

_{На етапах розвитку і становленні кожної держави виникають питання:}

_{«Яких заходів слід вжити для оптимізації ендогенних процесів державних сфер?»}

_{«Що можна зробити вже сьогодні для підвищення прибутковості функціонування української промисловості?»}

_{«На чому ми втрачаємо гроші?»}

_{«З яких країн потрібно брати приклад?»}

_{Ці та інші питання є вельми актуальними і для України.}

_{З ефірів часто лунають обґрунтовані переконання економістів, політологів та соціологів про те, що варто підтримувати малий та середній бізнес. Адже малий та середній бізнес, як і середній клас суспільства – є запорукою здорової економіки. Тож позитивних результатів можна досягти лише за умови зміни бізнес-клімату в Україні. На жаль, словесно це лунає простіше, ніж на ділі. Останнім часом, зі збільшенням розмірів мінімальної зарплатні, ростом цін на оренду приміщень та зі встановленням великих штрафів за «сірі зарплати» в конвертах – малим та середнім підприємцям стало вкрай важко вести справи.}

_{Рішення цієї проблеми криється у вирішенні питання про податки великого бізнесу.}

_{Не зважаючи на норми Закону України про оподаткування – деякі умільці все ж примудряються виводити свої активи з України, грошові статки в офшори, а податки платити – не в український бюджет. Через таку тіньову економіку великого бізнесу Україна щорічно втрачає мільйони доларів. Якщо б великі підприємці не ухилялися від податків на території України, то ми, можливо, більше не потребували б позик від МВФ.}

_{В питанні організації функціонування промисловості – раціонально брати приклад з США. Варто максимально обмежити екстенсивне використання ресурсів, оптимізувавши сам процес інноваційною складовою. Олександр Ніконов дослідив витрати американських компаній за останні десятиліття у відсотковому співвідношенні. Його спостереження вражаючі: витрати на інформаційну складову ростуть в геометричній прогресії. Ще на початку ХХІ століття в США за допомогою «чистої інформації» виробляли 3/4 усієї доданої вартості, що створювалась промисловістю. На сьогодні, звісна річ, показники значно вищі. Висновки очевидні: чим більше нематеріального «розумового капіталу» вкладається у виробництво, тим менше це виробництво потребує матеріальної сировини.}

_{Радує, що Україна в цій сфері тримає руку на пульсі. У 2016 році наш відсоток експорту ІТ-послуг становив вже понад 3% від ВВП країни.}

_{Загальна ситуація у нас дещо ускладнена геополітичним становищем. Вкрай важко демонструвати позитивну статистику, щороку витрачаючи мільярди гривень на захист своїх кордонів. На щастя, у нас є ресурси та компетентні кадри.}

_{За офіційними даними Держстату за третій квартал 2017 року ріст ВВП України показав 2,1%. Що є вельми непоганим показником для ситуації в умовах війни. Обставини складаються таким чином, що з кожним роком держбюджет виділяє все більше коштів на потреби сфери безпеки та оборони. Зокрема, у порівнянні з 2016 (113 млрд. грн.) – у 2017 році бюджетом було передбачено вже 129 млрд грн.}

_{За звітом European Defence Agency (http://eda.europa.eu/docs/default-source/documents/eda-national-defence-data-2013-2014-(2015-est)5397973fa4d264cfa77 6ff000087ef0f.pdf) серед європейських країн на сферу безпеки та оборони саме Україна витрачає найбільше у відсотковому співвідношенні (5% від ВВП). В той час, як середнім показником в країнах ЄС є 1,4%!}

_{Володимир Гройсман обіцяє плановий ріст ВВП у 2018 понад 3%, а пан Президент прогнозує пришвидшення росту ВВП у 2020 року до 4%.}

_{В цілому, фінансові прогнози на майбутнє є вельми втішними, адже позитивні передбачення ми чуємо не лише від українських політиків, а й з вуст Всесвітнього Банку. Як відмітив керівник програм та провідний економіст Світового Банку Фарук Кхан, подальше реформування пришвидшить ріст ВВП України до 4% і більше в наступні роки.}

_{Співпраця з Євросоюзом також показує свої результати. 15 листопада 2017 року Європарламент прийняв резолюцію, в якій запропонований новий формат співпраці «Східне партнерство «плюс» (https://www.segodnya.ua/politics/pnews/ evropa-predlagaet-ukraine-novyy-plan-1091079.html). Депутати Європарламенту відмітили, що за останні два роки Україна досягла значних результатів та провела ряд успішних реформ. Щоб затвердити чіткі критерії майбутньої співпраці 24 листопада 2017 року в Брюсселі відбудеться саміт «Східного партнерства».}

_{Запропоновано розробити формат, що дозволить нам в майбутньому долучитися до митного та енергетичному союзу з ЄС, а також до Шенгенської зони.}

_{Реалізація великого потенціалу та перспектив України є довгим та трудомістким процесом, але він, на щастя, вже запущений і з кожним роком набирає все більших обертів.}