В роботах великих соціологів часто описуються ідеї європоцентризму.
Як
говорив Вебер: сучасна людина – дитя
європейської культури. Саме в Європі
взяла свій початок раціональна та
систематична наукова діяльність.
Взагалі, політика країн, які обрали
європейський вектор розвитку, є звичайним
проявом здорового глузду. Адже навіть
діти знають, що рівнятися треба на
кращих, брати приклад з успішних і
вчитися у досвідчених.
Наміри
європейських орієнтирів Україна мала
ще перебуваючи у складі СРСР. Можемо
пригадати слова Миколи Хвильового:
«Геть від Москви, дайош Європу!». Не
зважаючи на те, що сам поет в першу чергу
говорив про театральні тенденції,
радянська влада все рівно засудила
його як «буржуазного націоналіста».
Україна
ще по сьогоднішній день позбавляється
від пережитків радянських часів. Гучним
відлунням того устрою є радянський
шаблон мислення. Через певну некомпетентність
чи малоосвіченість – деякі жителі
пострадянських країн до сих пір асоціюють
капіталістів з «багатими буржуями-ворогами
народу». Але на щастя, населення України
вміє правильно розставляти пріоритети.
Достатньо разової поїздки в Європу, щоб
оцінити та відчути на собі «рівень
європейських стандартів», рівень, якого
незабаром досягне і Україна.
Претендуючи
на членство у певній спільноті, варто
ретельно вивчити її критерії та вимоги.
У Євросоюзі існують так звані
«Копенгагенські
критерії», основні положення яких
наступні:
-
Стабільне
функціонування демократичних установ,
верховенство права, дотримання прав
людини та захист прав меншин;
-
Наявність
ефективної профіцитної ринкової
економіки, котра здатна витримувати
конкурентний тиск і дію ринкових сил
у межах ЄС;
-
Визнання
та слідування політичних, економічних
та монетарних цілей ЄС;
Підводячи
підсумки роботи, виконаної за останні
роки української владою, можна зазначити,
що Україна з кожним роком все більше
наближається до відповідності поставленим
критеріям. У нас вже відбулося реформування
базису, на якому запрацює реорганізована
система.
Наявна ситуація ускладнюється
війною, яка триває в активній фазі.
«Однією з найсуттєвіших перешкод на
шляху України до ЄС – є діяльність РФ»
- такий тезис часто висловлювали політики
європейських країн. Зокрема канцлер
Німеччини Ангела Меркель неодноразово
звинувачувала Росію у вчиненні перешкод
намірам деяких країн Східної Європи
(Грузії, Молдови, України) вступити до
Європейського Союзу. Колишній канцлер
ФРН також наголошував на тому, що вступ
України до ЄС ускладнюється у стратегічному
контексті нашим політичним оточенням,
Вказуючи на Росію та СНГ.
Російська
ж Федерація, традиційно вдаючись до
демагогії, намагалася висвітлити
асоціацію України з ЄС, як делегування
українських суверенних прав, мовляв
тепер Україна повністю підпорядковуватиметься
директивам Європейського союзу. А сам
Володимир Путін завзято розважав
громадськість своєю заявою: «Мы
не претендуем на звание сверхдержавы,
понимаемое как претензия на мировую
или региональную гегемонию, не покушаемся
ни на чьи интересы, никому не навязываем
свое покровительство, никого не пытаемся
учить жить!»
Нещодавно,
на щорічній зустрічі по зовнішній
політиці прем’єр-міністр Великобританії
Тереза Мей заявила, що на сьогодні
найважливішим дипломатичним завданням
є підтримка світового порядку «заснованого
на правилах та законі».
Прем’єр-міністр акцентувала увагу
на тому, що Росія
намагається підірвати вільне суспільство
країн Заходу, та створює загрозу світовому
порядку, від якого залежить увесь
цивілізований світ:
«В
мене дуже просте повідомлення для Росії,
ми знаємо, що ви робите і ваша справа не
завершиться успіхом, ви недооцінюєте
силу нашої демократії, привабливість
вільних та відкритих суспільств і
вірність західних країн своїм альянсам.»
Також пані Мей звинуватила РФ у
захопленні Криму, наголосивши при цьому,
що це вперше в Європі після Другої
світової війни, коли одна держава
захопила територію іншої. Тереза Мей
нагадала також, що Росія ініціювала
конфлікт на Донбасі, втручалася у вибори
інших держав, займалася кібер-шпіонажем,
проводила кібератаки на міністерство
оборони Данії та на Бундестаг, до того
ж розповсюджувала фейкові новини, щоб
посіяти розбрат серед консолідованих
країн.
Звісна
річ, воєнні дії на території України –
це не лише перепона на шляху в ЄС, вони
приносять й інші чисельні труднощі.
Економічна система не може повноцінно
функціонувати забезпечуючи прогрес і
розвиток, адже військові витрати не
сприяють економічному зростанню. Але,
не зважаючи на тяжкі часи, Україні все
ж вдається утримувати макроекономічну
стабільність.
Вдаючись до аналітики,
можна відзначити ще одну з перешкод на
шляху до Європейського Союзу – погіршення
відносин з Польщею. Через перейменування
Московського проспекту в Києві на
Проспект Степана Бандери Польща
пригрозила накласти вето на членство
України в ЄС. Взагалі, накладання вето
на членство у світовій економічній
спільноті через назву одного проспекту
наводить на повні думки. Але це питання
є спірним та вельми неоднозначним, тож
чекатимемо його логічного завершення.
Зважаючи
на сучасну ситуацію в Європі, можна
констатувати, що в України є час на
приведення в дію прийнятих реформ.
Сьогодні Європа переживає нелегкі часи,
тому що міграційна криза похитнула
рейтинги підтримки діючої влади. Гуманна
політика відкритих дверей вилилася у
чисельні акти агресії мігрантів (теракти,
насилля..), призвела до появи дешевої
робочої сили, відповідно і до зниження
середньої зарплатні місцевого населення.
Як то кажуть – благими намірами дорога
в пекло. Але не зважаючи на складнощі,
країни Європи мають потужні інституції
та достатньо економічних ресурсів, щоб
вирішити такого роду проблеми та
реалізувати свої плани.
Україна ж
тим часом вижене нахабних східних
сусідів та наведе порядок в своїх
кордонах. І на відміну від Російської
Федерації, ми реалізовуємо свої наміри
проявляючи високий рівень політичної
культури. Процес запущений, тож з
нетерпінням чекаємо на його результати!
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.