Поговоримо про непросту ситуацію всередині Української Автокефальної Православної Церкви (УАПЦ)
З загальною
історією відродження УАПЦ в Україні може ознайомитись кожний, хто вміє
користуватись комп’ютером, та хоча б раз, чув про всесвітньою мережу «Інтернет».
Історія становлення вказаної деномінації в Україні, як і люба інша історія
православної конфесії має свої злети та падіння, досягнення та помилки, але мова
не про історію становлення УАПЦ, та її досягнення, а про сьогодення. Наразі
основною проблемою, яка існує в церкві це міжусобні суперечки між духовенством,
розпалювання різного роду скандалів навколо руїн Червоногородського замку, комплексу
будівель у Червоногородці, гучні події за участю архиєпископа Мстислава (Гука),
Чернівецька єпархія на чолі із архиєпископом Германом відмовилась від поминання
Предстоятеля й ініціюванням Помісних Соборі стосовно питання відставки владики
Макарія. Тривале та багато страждальне обрання керуючого Тернопільської
єпархії, яке також супроводжувалось висловами недовіри до митрополита Макарія і
навіть деякими переходами окремих парафій під омофор УПЦ КП. Численними акціями
протесту Тернопільського духовенства відносно кандидатів на очільника
Тернопільської єпархії.
Такі події аж
ніяк не додають авторитету церкві, і це тільки внутрішні протиріччя та
негаразди.
До зовнішніх негативних
чинників можна віднести жорстку критику, дій митрополита Макарія, прошу
зазначити справедливу критику, радника покійного митрополита Мефодія та голови «Фонду
Пам’яті баженнішого митрополита Мефодія» Н.Шевчук, яка цілком і повністю
підтримує ідею створення Єдиної помісної церкви, але не на основі якоїсь
конкретної конфесії, а на спільних та прийнятних засадах для всіх православних
конфесій.
Так про об’єднавчий
діалог між УАПЦ та УПЦ КП, який спочатку жваво та енергійно обговорювався, а
потім завершився взаємними звинуваченнями та образами.
Припинення зазначених
перемовин, відбулось із за недомовленостей між конфесіями, оскільки духівництво
УПЦ КП хотіло поглинути УАПЦ з усім, як кажуть у народі, «гамузом» та переформовувати
на свій лад, але не так сталося, я гадалося. Духовенство автокефалів не
підтримало таких ініціатив Київського патріархату та повністю відмовилось від об’єднання
на умовах УПЦ КП.
При цьому, у
зриві об’єднання духовенство та архієреї у тій чи іншій мірі звинуватили саме
митрополита Макарія, який за їх переконанням фактично однобічно зірвав об’єднання.
Хоча, давайте будемо
справедливі до предстоятеля УАПЦ, оскільки саме оточення формує короля, а не
навпаки. Придивіться до архієреїв, які перебувають поряд з предстоятелем, всі
хочуть щось отримати, «урвати», як ті «лебідь, рак та щука», кожен тягне на
себе.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.