Соціологія як прогресивна наукова галузь ще не повною мірою завоювала увагу та довіру українців у порівнянні, наприклад, з країнами Європи чи США.
Така
ситуація вимагає нагального роз’яснення
та змін.
В
українській соціології найвагомішою
проблемою
є
недовіра людей соціологам, адже опитування
зазвичай проводяться на політичні теми.
Люди часто скептично ставляться до
таких опитувань, бо не вірять, що їх
відповіді посприяють вирішенню існуючих
проблем.
Наступне,
що заважає функціонуванню української
соціології, є використання її як
інструменту пропаганди, навмисне
викривлення соціологічних даних та
різноманітні маніпуляціїї з їх
візуалізацією. Можливе також неправильне
опрацювання первинної соціологічної
інформації, що призводить до хибних
висновків, які так обурюють громадськість.
На
практиці такі теоретичні фрази вдало
пояснює одна хохма:
«Середня
зарплата рахується так: двоє людей в
країні отримують по мільйону рублів, а
усі інші по 200 рублів, тож в середньому
у нас виходить – по 2 тисячі на людину».
Або
ж ще один іронічний приклад: «У мене 10
яблук, а в тебе жодного. Тож в середньому
в кожного з нас по 5 яблук!».
Нерідко
статистичні дані дискредитуються вже
самим їх читачем (спікером). Адже
неправильна їх інтерпретація, або
банальне невміння їх аналізувати
призводить до того, що люди наївно
вважають статистику брехливою та
непотрібною.
Така
думка є пережитком савдепівських
стереотипів, ще одне радянське кліше.
На щастя, в сучасних реаліях ми вже не
вважаємо прогресивні науки «продажними
дівками імперіалізму», як це було в часи
Радянського Союзу.
Багато
письменників та публіцистів висловлювали
свої переконання, що суспільством
повинні управляти філософи, юристи та
соціологи. Рей
Бредбері у «451 градус за Фаренгейтом»
писав, що
соціологія та філософія є непевними
ефемерними матеріями, котрі вчать людей
виявляти причинно-наслідковий зв’язок,
себто розвивають мислення суспільства.
Олдос
Хакслі у своїй культовій антиутопії «О
дивний новий світ» запевняв, що нормально
функціонуюче суспільство не потребує
героїв. Ніхто не мусить йти на титанічні
жертви, щоб виправити жахливу існуючу
ситуацію, адже такою вона бути не повинна
апріорі. Якщо регулярно проводити
соціологічні дослідження, та оперативно
вирішувати суспільні проблеми ще на
етапі їх виникнення – можна уникнути
серйозних заворушень. Такий підхід є
значно менш затратним та значно більш
дієвим.
Математики
взагалі переконані, що квантифікування
статичних даних та застосування закону
великих чисел (і йому подібних) – нададуть
змогу прогнозувати майже всі процеси
у суспільстві, в тому числі проблеми та
вектори розвитку.
На
превеликий жаль з 2014 року Україна не
брала участі у міжнародних соціологічних
дослідженнях через високу їх вартість
та через буремні політичні події 2014-го.
Але ми маємо змогу у відкритому доступі
почитати відповіді українців на питання
різноманітних тематик за попередні
роки.
Європейські
соціологічні дослідження:
http://www.europeansocialsurvey.org/
data/country.html?c=ukraine
Світове
дослідження цінностей:
http://www.worldvaluessurvey.org/
WVSDocumentationWV6.jsp
На
сьогодні ж в Україні функціонує велика
кількість потужних соціологічних
центрів, наприклад: Інститут соціології
НАН України, Київський міжнародний
інститут соціології (КМІС), Центр
Разумкова, Центр соціальних та
маркетингових досліджень «Соціс», Фонд
«Демократичні ініціативи», Юкрайніан
соціолоджі сервіс, Центр «Соціальний
моніторинг», Український Інститут
соціальних досліджень, Інститут
соціальної та політичної психології
АПН України, Research & Branding Group, Центр
«Соціальна перспектива», Соціологічна
група «Рейтинг», ФОМ-Україна та інші.
Також
працюють чисельні філіали закордонних
соціологічних компаній, найбільші з
них:
Gallup,
Gfk Ukraine, TNS Ukraine.
В
українському інформаційному просторі
існує також база «псевдосоціологів»
(),
які встигли відзначитись непрофесійною
соціологічною роботою. Також там
перелічені соціологічні організації,
які проводили приховану агітацію,
використовуючи добре ім’я «соціолога».
Але інформація, викладена на сайті, не
має однозначних доказів її достовірності,
тож одразу вішати ярлики не варто.
Отож
бо, дана стаття в деякій мірі вже є
аргументом на користь важливості та
значущості такої науки, як соціологія.
Навіть невелике локальне дослідження
громадської думки вимагає високої
кваліфікації, відповідних навичок та
досвіду.
Враховуючи
вражаючу кількість соціологічних
центрів та великий об’єм роботи, яку
вони виконують – можна бути певним, що
не зважаючи на деякі тимчасові труднощі
процесу, соціологія в Україні вже
найближчим часом функціонуватиме
абсолютно повноцінно та має великі
перспективи розвитку.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.