«Депутатське дніще» Володимира Смірнова

12 августа 2017, 18:38
Правдоборець
0
510
«Депутатське дніще» Володимира Смірнова
Фото www.dozor.kr.ua

Всі кропивничани ще з кінця 2015 року спостерігають, як «чудно тасуется колода» політичних сил, які після Майдану заявили про те, що вони тепер - «канонічно нові».

Всі кропивничани ще з кінця 2015 року спостерігають, як «чудно тасуется колода» політичних сил, які після Майдану заявили про те, що вони тепер - «канонічно нові», вони «очистились» і взагалі стали «політичними кросавчіками». На «няшність» претендували «Батьківщина», РПЛ та «Самопоміч».

«Покемон Вова»

подарувала містянам трьох депутатів - одного розумного та працьовитого на прізвище Артюх, і двох артистів «політичного цирку». Про Віталія Пінчука сказати особливо нічого - звичайний кропивницький «обнальщик» та алкоголік. Ні як політик, ні як депутат нічим особливим не займається, говорити не вміє і не хоче. А ще цього «нікакашку» нещодавно центральні органи «Самопомочі» банально вигнали з посади голови міськрадівської фракції. «Ніякість» та менеджерська «імпотенція» Пінчука дістала навіть Садового.

А от другий «самопомічнянець-циркач» Володимир Смірнов завжди намагається лізти туди, де є телекамери журналістів і бабло колег-металістів із «Батьківщини». При цьому хитрий Смірнов лише імітує політичну, громадську чи депутатську діяльність, на ходу відгавкуючись від справедливих зауважень кропивничан і десятками блокуючи їхні акаунти в соцмережах. Своє небажання спілкуватись з обуреними людьми Смірнов пояснює просто, але абстрактно: «це боти (видумані інтернет-персонажі) і я з ними не спілкуюсь». Але одного разу у людей, яких Смірнов обзиває «ботами» увірветься терпець і вони прийдуть до громадської приймальні чи до сесійної зали і зроблять зі Смірнова , причому у неприродний спосіб.

Смірнов колись кілька разів намагався вступити до кінематографічного вишу на режисерський чи акторський факультет. І як всякий, хто вступав до мистецьких вишів і кілька разів провалився на іспитах - вважає себе недооціненим і всіляко демонструє на людях те, що втратили найкращі сцени районних будинків культури та український стендап-рух.

Після театрального фіаско Смірнов намагався епатувати публіку, то називаючи себе , а коли випадково і ненадовго потрапив у крісло секретаря міськради, то знімав , над яким ржали всі містяни, у яких вдома чи в мобільнику є інтернет. Потім Смірнов кількараз намагався привернути до себе увагу то зйомками з Карпат, куди він поїхав, похеривши сесію міськради, то лайкою на адресу міського голови, який приїхав на «бойкотувальну» прес-конференцію і намагався образумити депутатів.

Потім Смірнов намагався привертати увагу публіки своїм міським шоу , яке теж викликало сміх людей та інтерес правоохоронців до підкупу і підвозу «виборців, який дістав Артюх» (переважно працівників Дендропарку та Терзовсько-Цертієвських металобаз). Тоді «ляльководи» Смірнова примудрились «забити баки» навіть АТОвцям, які дійсно вважали, що цей фарс Цертія-Смірнова і є справжнє відкликання.

Пізніше про забутого Смірнова нагадав… сам Смірнов, знімаючи улюблене відеоселфі з приймальні місцевої СБУ, куди він приносив заяву на Райковича. Аби про нього не забули зовсім, вже влітку Смірнов влаштував істерику у сесійній залі, використавши спеціально принесену з вулиці портативну колонку. Через цю колонку ледь не спалахнула міжфракційна бійка. І про Смірнова ненадовго згадали.

«Брехунець Вова»

Коли з «колонкової істеріки» пройшло пару тижнів, люди невпинно почали забувати про «циркача» Вову і він почав посилено чухати «рєпу», вигадуючи, як нагадати про свою персону загалу. У сесійній залі вже нецікаво - все, на що вистачило хворої смірновсько-цертієвської фантазії вже було, а також з’явився ризик відхватити від когось з опонентів реальних «пілюлєй», чого Смірнов дуже боїться. «Самопомічнянець» довго думав і до його голови залізла досить неоригінальна ідея: не можеш придумати щось своє - примазуйся до чужого. Потім Смірнов піддивився у Фейсбуці, що поважні громадські організації Кропивницького «ЛЖВ» та «Територія успіху» 1 серпня проводять акцію під стінами міськради і вирішив: «те що треба». При цьому Смірнов «забув», що саме «бойкотувальна свора», до якої він входив, і не голосувала за вкрай важливі для «ЛЖВ» питання виділення грошей на поліпшення умов лікування важкохворих.

Як вдалося «забити мізки» громадським активістам достеменно невідомо, але першого серпня Смірнов красувався перед журналістами в гарних сонцезахисних окулярах «під Рембо», схожий на престарілого провінційного залицяльника на курорті. А потім закрутилось…

Смірновський «новояз»

Акція громадських організацій закінчилась тоді, коли Смірнов схопив зв’язку повітряних кульок і поніс її до міськради. З цієї хвилини Вова почав свою власну «акцію».

Спочатку Смірнов, оточений журналістами, серед яких було два стрімера, упивався власною креативністю. Але потім стався перший «облом»: секретар міської ради був у відпустці, тому «бородач» Вова лише поцілував замок дверей своєї колишньої приймальні. Але «шоу» має бути «маст гоу он», тому Смірнов потягнув кульки і журналістів до приймальні Райковича.

У мера в кабінеті були люди, ще кілька відвідувачів чекали на прийом. Спочатку Вова присів на крісло, епатуючи секретаря міського голови і присутніх «позою альфа-самця». А потім до приймальні зайшов народний депутат від «Самопомочі» (!) Павло Кишкар, у якого була домовленість з Райковичем про зустріч. Кілька хвилин нардеп очікував, потім його покликали на зустріч з міським головою. І Вова вирішив: пора епатувати публіку далі. Він встав і рішуче прошмигнув за нардепом до кабінету мера. Потрапивши туди, Смірнов почав свій бенефіс, не соромлячись ні самого господаря кабінету, ні нардепа-однопартійця, ні журналістів.

Маленький ліричний відступ: Смірнов в одному зі своїх за 24 грудня 2015 року сказав, цитую: «Треба все переводити з мови бюрократії на сучасну зрозумілу мову». А зараз я дозволю собі процитувати цю «сучасну зрозумілу мову» від першоджерела - Володимира Смірнова. «Слышыш ты», «Олєнь», «Разговарівай нормально». Таку «сучасну зрозумілу мову» ми всі чули в 90-х роках минулого століття, коли мали сумнівне «щастя» розмовляти з вуличною шпаною або кримінальними елементами низького рангу.

Але Смірнов збирався вражати далі: виходячи з кабінету, він вдарив міського голову головою в обличчя. Що відбулось: у Смірнова банально не витримали нерви чи він хотів спровокувати Райковича на дії у відповідь? Відповіді на ці питання має дати слідство.

«Дніще»

А тепер про те, чому поведінка Володимира Смірнова не може вважатись нормальною за всіма нормами: етикету, здорового глузду та гідності:

  1. Кричуща, істерична поведінка цієї людини, безперечно, поза межами депутатської і людської гідності.
  2. Поведінка та аргументація пана Смірнова більше підходить другорядним героям дешевого фільму про лихі 90-ті, аніж депутату і представнику громади
  3. Ця поведінка ганьбить представників кількох громадських організацій, які напевне, дуже помилились, вибравши того дня громадянина Смірнова своїм представником, адже думку поважних громадських організацій не висловлюють словами «Слышыш ты» і «Олєнь». Ця риторика притаманна дворовій «гопоті» під час розборок.

Вочевидь, що Володимир Смірнов вичерпав себе, і як представник громади, і як депутат. Адже не може депутат представляти громаду міста, підставляючи всіх містян. Не може депутат представляти громаду, ігноруючи нагальні потреби цієї громади, не відвідуючи сесії, не голосуючи за важливі для міста питання. Не може людина називатися депутатом, коли він свої власні політичні амбіції ставить вище за інтереси своїх виборців.

Вова, після історії з колонкою у залі для сесійних засідань про тебе потроху стали забувати. Тому ти і вирішив нагадати виборцям про своє існування 1 серпня, влаштувавши лайку з бійкою. Після цього ти не маєш права не лише говорити від імені всієї громади, а навіть дивитись в очі тим людям, які вас обрали. А трохи пізніше твоїй першосерпневій виставі нададуть свою оцінку справжні шанувальники та критики - слідчі поліції.

Трохи висновків

Звичайно, можна мати зі своїми політичними опонентами різні політичні погляди, не погоджуватись у тих, чи інших питаннях. В будь-якому разі, потрібно вчитися тримати себе в руках і поводитись гідно. А аргументи типу «Олєнь» і удар головою в обличчя мали б залишитись у 90-тих роках минулого століття. Володимире Олександровичу, повертайтесь у 90-ті. Мені здається, там вам комфортніше.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
ТЕГИ: депутат,Самопоміч,злочинець
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.