Хто, чому і на якій підставі відпускає "співробітників мафії" казнокрадів.

25 мая 2017, 08:45
Business, owner. IT manager. Civic and social activist.
0
10093
Хто, чому і на якій підставі відпускає  співробітників мафії  казнокрадів.

Від політ-демагогії, якої зараз буде океан і річка, до конкретних юридично-правових процесуальних реалій. Або – чому не сидить Ахметов і Вілкул наприклад.

Правосуддя – це справедливість у дії

Інструменти та повноваження  для здійснення правосуддя виготовляє та наділяє - Верховна Рада України як єдиний орган законодавчої влади, що уповноважений приймати закони.

Ще два роки тому(!), нашим законодавцям було запропоновано переглянути і вдосконалити юридично-правові процесуальні інструменти, які позбавили суд можливості відпускати мафіозі та хабарників під заставу, або суттєво збільшити розмір застави. До речі, запропоновані зміни в частині збільшення застави, роблять хабарництво таким, що втрачає сенс, а держава в найгіршому випадку – кратно відшкодовує збитки нанесені корупціонерами.

17.04.2015  Кабінет міністрів України вніс у Верховну Раду проект закону про внесення зміни до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення застосування застави за вчинення корупційних злочинів. Законопроект зареєстрований під номером 2654. "Уряд пропонував парламенту розглянути питання про підвищення розміру застави, а саме десятикратний розмір застави від обсягу збитків, які нанесені державі, а по окремих категоріях злочинів взагалі застави не буде".

Також ще  в липні  2015-го року, на розгляд до Верховної Ради подано п'ять законопроектів (№2324а-1, №2324а-2, №2324а-3, №2324а-4, №2324а-5), які стосуються застосування запобіжних заходів, зокрема застави, до підозрюваних чи обвинувачених у скоєні корупційних злочинів.

Зауважу, що останні два законопроекти стосуються суддів та їх повноважень.

Нижче деякі з основних позицій даних проектів.

Законопроектом №2324а-1 пропонується виключити можливість застосування запобіжного заходу у вигляді застави до осіб, які є підозрюваними чи обвинуваченими у скоєні корупційних злочинів. Перелік не уточнюється.

Законопроектом №2324а-2 пропонується скасувати нижню планку розмірів застави та розширити перелік злочинів, до підозрюваних чи обвинувачених у скоєнні яких не застосовуються запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави. Зокрема, це наступні злочини: 

- привласнення чи розтрата чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні, якщо воно вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою;

- легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, вчинені повторно, організованою групою або в особливо великому розмірі;

- терористичні злочини;

- створення не передбачених законами України воєнізованих формувань або участь у їх діяльності;

- напад на об'єкти, на яких є предмети що становлять підвищену небезпеку для оточуючих;

- посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця;

- захоплення представника влади або працівника правоохоронного органу як заручника;

- зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки;

- незаконне збагачення, вчинене службовою особою, яка займає відповідальне або особливо відповідальне становище;

- прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди;

- планування, підготовка, розв'язування та ведення агресивної війни;

- застосування зброї масового знищення;

- порушення законів та звичаїв війни;

- геноцид;

- піратство, т.д.

Законопроектом №2324а-3 пропонується збільшити розміри застави, зокрема, до обвинувачених чи підозрюваних у вчиненні корупційних злочинів може бути застосовано заставу у не менше ніж двадцятикратному розмірі суми грошових коштів або вартості одержаного злочинним шляхом майна. Проект передбачає чітко визначений перелік таких злочинів.

Законопроект №2324а-4 пропонує розширити перелік злочинів, до підозрюваних чи обвинувачених у скоєні яких не застосуються запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави. Зокрема, це наступні злочини: 

- нецільове використання бюджетних коштів в особливо великих розмірах або вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб;

- доведення банку до неплатоспроможності;

- контрабанда, вчинена за попередньою змовою групою осіб або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або службовою особою з використанням службового становища;

- зловживання владою або службовим становищем що спричинило тяжкі наслідки;

- перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу;

 - прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, предметом якого була неправомірна вигода у значному, великому, особливо великому розмірі;

- незаконне збагачення осіб які займають відповідальне або особливо відповідальне становище;

- постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови (!!!);

- незаконне втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду вчинене за попередньою змовою групою осіб, т.д.

Законопроектом №2324а-5 пропонується позбавлення суддів повноважень визначати на власний розсуд застосування таких запобіжних заходів, як взяття під варту або застави. Цим законопроектом скасовується можливість визначення розміру застави при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу взяття під варту щодо особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні:

- злочинів проти основ національної безпеки України;

- терористичних злочинів;

- створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань;

- нападу на об'єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення;

- зловживання владою або службовим становищем;

- перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу;

- зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги, інші.

 

Тож вище наведених інструментів що до притягнення до відповідальності та допомоги слідству в контексті покарання корупціонерів та мафіозі, могло бути цілком достатньо.

І не президент, не уряд, не судова система (судді) винні в тому, що корупціонери та мафіозі виходять під непропорційно малі застави, та і взагалі мають таку можливість. Саме народні обранці дають  можливість здриснути від українського правосуддя. Саме Верховна Рада – депутати дають інструмент - Закон в руки судді, який на свій розсуд чи то «зацікавленість», виносять такі рішення, які ми з обуренням спостерігаємо!

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
ТЕГИ: суд,законопроект,корупція в Україні
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.