Долю санкцій вирішать виключно вибори у Європі

12 февраля 2017, 19:20
Политический эксперт
0
227
Долю санкцій вирішать виключно вибори у Європі
Марин Ле Пен (фото - ЕРА).

Не адміністрація нового президента США Дональда Трампа, а вибори у Європі вирішать долю санкцій, запроваджених проти Росії у зв’язку з подіями на сході України.

Зараз багато увагу прикуто до питання, чи скасує (послабить)  якісь антиросійські санкції команда президента США Д.Трамп. І певна інтрига розгортається через намір низки конгресменів домогтися ухвалення законодавчого акту, який би заблокував такі можливі кроки нового президента. Інтрига не зникне навіть у тому разі, якщо Конгрес таки ухвалить відповідних закон. Далі перед авторами ініціативи постане більш складне завдання – назбирати кількість голосів, достатню для подолання президентського вето.

США запроваджували про Росії санкції з різних причин та тем: «список Магнітського», у зв’язку с анексією Криму, у зв’язку з війною на Донбасі, у зв’язку з підтримкою Б.Асада та участю в сирійській війні, за кібератаки тощо.

Поки що зовнішньополітична доктрина команди ще переваж у стані формування, формулювання. Однак, вже можна прогнозувати, що першими «кандидатами» на скасування або послаблення можуть бути санкції, запроваджені за кібервтручання, санкції у зв’язку із сирійською війною, санкції у зв’язку зі війною на Донбасі. Перші стали для Трампа та його команди символом підступності з боку Демократичної партії, зради частини представників Республіканської партії. Скасування (послаблення) других може допомогти у боротьбі з ІДІЛ. Треті найбільше заважають економічним інтересам США, інтересам окремих американських компаній.

Так, рішення Д.Трамп про повне чи часткове скасування антиросійських санкції, запроваджених через анексію Криму та війну на Донбасі, може вплинути на позицію деяких європейських лідерів. І у такому випадку може похитнутися принциповість навіть таких твердих прихильників санкцій, якими є, наприклад, керівники Польщі.

Однак, це може статися більше під впливом електоральних змін у Європі, аніж піл впливом політичних рішень, баталій та інтриг в США.

Тема збитків від «санкційної війни» з Росією стає все актуальнішою, ї озвучують фермери під час акцій протесту у Брюсселі, Греції, Литві, високопосадові урядовці Греції, Австрії, Угорщини, найбільш рейтингові кандидати у президенти Франції. Можливо, що за підсумками одного року санкцій ці збитки виглядали й не такими значними. Але пройшли 3 роки санкцій, прогресу у врегулюванні конфлікт на Донбасі немає, а збитки та неотримані вигоди сумарно зросли втричі, і виглядають все більше значними. І політикам в різних європейських країнах доведеться з цим рахуватися все більше.   

Вибори у Нідерландах. Відбудуться 15 березня. Якщо після них не вдасться завершити ратифікацію Угоди про асоціацію, то слід очікувати й відмови країни від антиросійських санкцій.

Вибори у Болгарії. Призначені на 26 березня. Дострокові парламентські вибори слідом за президентськими можуть зафіксувати зсув громадської думки у сприятливому для Росії напрямі.

Вибори у Франції. Зараз лідерами президентської виборчої кампанії є лідер ультраправого Національного фронту Марін Лєє Пен, кандидат від правих та правоцентристських сил, висуванець партії «Республіканці» Франсуа Фійон, а також незалежний кандидат Еммануель Макрон. Останній раніше був соціалістом, але під час виборчої кампанії запозичив частину ідей правих сил. За останніми опитування громадської думки, самі Ф.Фійон та М.Лє Пен мають підтримку у 45% і більше голосів. Це без урахування тих, хто «коливається»» між поміркованим Фійоном та поміркованим Макроном. Кандидат від лівих, від соціалістів Бенуа Амон поки що помітно відстає у рейтингу і від Макрона, і від Фійона, які поки що змагаються за друге місце.   

Отже, незалежно від того, хто з трьох стане президентом, нове французьке керівництво буде більш прихильним для скасування санкцій, аніж теперішні керівники-соціалісти. Поки що виглядає сумнівним, щоб кандидат від лівих сил Б.Амон зміг перебороти правоконсервативний тренд у настроях французьких громадян. Президентські вибори відбудуться 23 квітня та 7 травня. Невдовзі після них відбудуться парламентські вибори (11 та 18 червня), які з високою вірогідністю закріплять політичну лінію нового президента та загалом правоконсервативний зсув у настроях французьких виборців. Всі кандидати обіцяють покращити економічну та соціальну ситуацію, зменшити державні витрати, допомогти людям заробляти гроші. Санкції є однією з важливих перепон досягнення усіх цих обіцянок.       

Вибори в Італії. Дострокові парламентські. Рішення не прийнято, але на їх ймовірність у червні вказав колишній прем’єр-міністр Маттео Ренці. Цілком можливо, що пройдуть під натхненням та впливом французьких виборів. Схожі настрої. Італія разом з Грецією найбільше потерпають від міграційної кризи. На додаток зростає потреба в коштах через ліквідацію наслідків природних катастроф.

Вибори в Німеччині. Призначені на 24 вересня. Поки що фаворитами на парламентських виборах виглядають Ангела Меркель зі своєю коаліцією ХДС/ХСС та Мартін Шульц із СДПН. Зараз вони виступають за збереження антиросійських санкцій. Однак праві політичні сили на зразок «Альтернатива для Німеччини», які за рейтингами помітно відстають від лідерів, можуть збільшити свою підтримку серед виборців, в тому числі за рахунок підтримки скасування санкцій. У таких умовах, щоб завадити зростанню впливу правих, А.Меркель може змінити свою позицію по санкціях.       

Мовний законопроект. Якщо буде ухвалений мовний закон, який матиме негативну реакцію у боку керівників, політиків Польщі, Угорщини, Румунії, Болгарії, то це може стати однією з причин для послаблення позицій по санкціях. Особливо це стосується Угорщини, міністр закордонних справ якої Петер Сіярто відверто заявляє про неефективність санкцій та збитки від них для його країни. Таку ж позицію озвучив згодом і прем’єр-міністр Віктор Орбан під час візиту до Угорщини російського президента Володимира Путіна.  

Польський фактор. Варіант поки що виглядає малоймовірним, але не безпідставним. Польське керівництво може скористатися низкою проблем, які виникають через оцінки діяльності ОУН-УПА, через діяльність сучасних правих радикальних сил в Україні, щоб через певний час піти на фактичне послаблення антиросійських санкцій. Через війну на Донбасі Польща отримує дешеву робочу та кваліфіковану робочу силу, ринок збуту, водночас отримує дивіденди від перепродажу газу (російського та іншого походження), отримує вигоди від реалізації трансконтинентальних логістичних, економічних проектів, які реалізують Китай та РФ. Війна на сході України допомога Варшаві домогтися збільшення військової підтримки з боку США та НАТО. А у разі послаблення санкцій Україні нікуди буде діватися, а Польща отримає додаткові доходи для зміщення своєї обороноздатності.   

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости политики
ТЕГИ: Украина,США,Выборы,Франция,Евросоюз,донбасс,Дональд Трамп,правые,аннексия Крыма,санкции против России,минские договоренности ,Марин Ле Пен,Франсуа Фийон
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.