Міжнародне рейтингове агентство Fitch знизило довгостроковий кредитний рейтинг Києва з «ССС» до «СС», а до нього це зробило агентство Standard & Poor’s (S&P).
Як пояснюється, це пов’язано з відстрочкою київською владою виплат за облігаціями, термін яких закінчується 19 грудня цього року. То наскільки серйозні загрози виникли перед столичною системою управління фінансами?
На сьогодні місто розраховується за позикою, взятою в 2012 році (у формі випуску облігацій місцевої позики серій B,C,D,E,F). Тоді передбачалося, що запозичені кошти будуть спрямовані насамперед на покращення дорожньо-транспортної інфраструктури. Крім цього, тоді ж було випущено облігації місцевої позики (серія G) для погашення заборгованості перед «Нафтогазом» за спожитий газ.
У 2014-му Київська міська рада також випустила облігації внутрішньої місцевої позики на 2,4 млрд грн.
У результаті станом на початок жовтня 2014 року борг столиці сягав 12,5 млрд грн, де $ 550 млн – зовнішні запозичення та 5,4 млрд – внутрішні. Протягом наступного року місцевий борг за внутрішніми запозиченнями вдалося погасити до 4,3 млрд грн.
Боргове навантаження столиці за боргом у $ 550 млн взяла на себе держава – ці кошти мають бути погашенні у 2019 та 2020 роках.
Таким чином, наприкінці 2015 року борг Києва скоротився до 6,2 млрд грн. Тоді ж Fitch підвищило довгостроковий кредитний рейтинг міста Києва в іноземній валюті з «D» (в стані дефолту) до «CCC» (високий кредитний ризик). Так само й «Standard & Рoor’s» підвищило рейтинг столиці до «CCC+» зі стабільним прогнозом.
За 2016-й борг Києва скоротився ще на 1,6 млрд грн, і на сьогодні він становить 4,6 млрд грн.
Що ми маємо? 2,6 млрд грн боргу за зовнішніми запозиченнями, але на виплату відсотків діє запроваджений та узгоджений із кредиторами в 2015 році мораторій, та 1,9 млрд грн боргу 2012 року, який мав бути погашений 19 грудня цього року, але київська влада вирішила відкласти виплату на 360 днів.
Це, зокрема, було передбачено в бюджеті на 2016 рік – стаття 32 відповідного Закону дозволяє реструктуризувати вказану суму боргу, продовживши строк погашення основної суми боргу мінімум на 360 днів.
Fitch, виходячи з власної методології розрахунку, автоматично розцінює таке продовження строків як дефолт. Хоча загалом економічні показники міста ростуть – за останні два роки борг скоротився втричі, а профіцит за результатами дев’яти місяців цього року вже сягнув близько 3,5 млрд грн.
Проблема зі зниженням кредитного рейтингу Києва полягає в тому, що рейтинги України в цілому низькі, і це не може не позначатися на столиці, на які б фінансові показники вона не виходила. Зрозуміло, що іноземні інвестори, розкладаючи Київ як об’єкт для інвестування, звертають увагу й на рейтинги авторитетних міжнародних агентств. Проте на сьогодні підстав для паніки немає. По-перше, йдеться не про зовнішній, а про внутрішній борг, по-друге, рішення про відтермінування його погашення було передбачено на законодавчому рівні ще наприкінці 2015 року.
Звичайно, виникає запитання: чому б не спрямувати отриманий профіцит у 3,5 млрд грн на погашення боргу? Проте, коли можливо домовитися з кредиторами і натомість спрямувати додаткові кошти на життєво необхідні місту та його жителям проекти, з точки зору муніципального менеджменту краще обрати останнє. Адже невідомо, що нам готує зима – з фактично зірваною підготовкою до опалювального сезону та завищеними майже вдвічі тарифами на газ, опалення та гарячу воду.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.