Впровадження податкового кредиту в Україні: преференція або податковий тягар?

19 серпня 2016 року у Верховній Раді України було зареєстровано проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо встановлення інвестиційних преференцій у виді інвестиційного податкового кредиту)».

Законотворцями відзначається, що прийняття даного законопроекту допоможе більш чіткому врегулюванню підтримки та розвитку інвестиційної та інноваційної діяльності та впровадженню підприємствами інновацій, створенню прозорого сприятливого інвестиційного клімату в державі, що стане подальшою базою для активізації обміну науковими знаннями та технологіями, стимулюванню надходжень іноземних інвестицій, стимулюванню розвитку окремих регіонів, активізації зовнішньої торгівлі, створенню нових робочих місць, що в свою чергу сприятиме підвищенню конкурентоспроможності національної економіки.

Вказуючи на те, що доцільність впровадження в податковому законодавстві України такої податкової пільги, як інвестиційний податковий кредит, підтверджується позитивним досвідом Великобританії, Ірландії, Канади та Японії, законотворці спираються на податкове законодавство Російської Федерації (а саме, ст. 66 Податкового кодексу РФ), не враховуючи те, що механізм надання такої преференції в економічно розвинутих країнах світу (у тому числі, у країнах ЄС) зовсім інший. На відміну від західної практики, російське законодавство трактує інвестиційний податковий кредит саме як позику. В країнах Західної Європи він має вигляд інвестиційної знижки, яка зменшує оподатковуваний прибуток, а не податкові зобов'язання, та є субсидією, а не позикою. За таких умов його використання сприяє зменшенню податкового тягаря на платників податків та є більш доречним в умовах стимулювання інновацій та інвестицій в економіці.

Отже, визначення та особливості надання інвестиційного податкового кредиту в законодавстві України мають бути іншими та гармоніювати з податковим законодавством країн ЄС. При реформуванні податкової системи України доцільно передбачити впровадження інвестиційного податкового кредиту як знижки до бази податкового стимулювання, а саме суми поточних витрат та витрат на придбання активів для цілей інноваційної та інвестиційної діяльності. Такі витрати повинні бути обґрунтовані і документально підтверджені, тобто, з одного боку, бути економічно оправданими і вираженими в грошовій формі, а з іншого, – підтвердженими документально, оформленими відповідно до законодавства. Ставка інвестиційного податкового кредиту повинна бути єдиною для всіх типів підприємств протягом законодавчо встановлених термінів його надання з можливістю збільшення в наступні періоди часу. Використання податкового кредиту дозволить підтримати і розширити інноваційну діяльність вітчизняних підприємств, а також надасть можливість Україні вийти на інноваційний шлях розвитку економіки і суспільства.