Заборона приватизації земель прибережних захисних смуг

Приватизація та передача в довгострокову оренду земель прибережних захисних смуг повинні бути заборонені.

За офіційною інформацією в Україні зникло вже понад 20 тис. річок. І цей процес стрімко продовжується. Чому? Недосконала система контролювання стану прибережних смуг, слабка відповідальність за порушення правил їх утримання, суперечності в законодавстві, недбале господарювання, масова забудова берегів, забруднення та осушення річок – ось основні причини. Крім деградації рік, в українців з кожним роком зменшується доступ до водних об’єктів, які належать народу України.

Так, громадяни Німеччини можуть пройти чи проїхати вздовж берегів Рейну від верхів’я до гирла, бо вздовж берегів розташовані парки, набережні, облаштовані велосипедні маршрути. І нікому не спаде на думку захопити шмат берега, як це буває у нас повсюди.

В Україні ж на практиці спритні голови селищних рад «нарізають» ділянки на узбережжі річок та продають їх за підвищеними цінами.

Адже на сьогодні, чинне законодавство містить неоднозначні тлумачення щодо правил утримання територій водоохоронних зон та прибережних захисних смуг.

Неоднозначними є методики визначення земель прибережних захисних смуг, що призводить до безвідповідальності у ставленні до природи та створює спокусу захоплення прибережних земельних ділянок до зрізу води, а то й частину водойми.

При цьому, підприємства як правило використовують примітивні методи господарювання, які не передбачають очищення забруднених вод.

Ситуація погіршується ще й відсутністю системи збору твердих побутових відходів у містах і містечках, а в селах і поготів.

Щоб громадяни України мали змогу вийти на берег річки або іншої водойми потрібна чітка заборона на приватизацію земель прибережних захисних смуг, або передачу їх у довгострокову оренду.

Винятком може бути лише виділення прибережних земель для гідротехнічних споруд, транспортних шляхів.

Місцева влада має стежити за дотриманням природоохоронного законодавства на землях прибережних захисних смуг, а Держекоінспекція має здійснювати відповідний державний нагляд. Водночас прибережні захисні смуги мають визначатися Водним кодексом та Земельним кодексом як смуга вздовж берега певної ширини без вимоги розроблення проекту землеустрою. У містах прибережні захисні смуги мають визначатися з урахуванням історичної забудови та містобудівної документації, але на основі головного принципу: максимального збереження живої природи.

Отже, під час першого читання у Верховній Раді проекту Закону України змін до Водного кодексу і Земельного кодексу, розробленого Мінприроди, необхідно внести поправки:

- щодо забезпечення права громадян безперешкодного доступу до берегів річок і водойм в Україні:
- щодо посилення відповідальності місцевої влади за виділення земель прибережних захисних смуг;
- щодо заборони приватизації та передачу в довгострокову оренду земель прибережних захисних смуг;
- забезпечення належного державного нагляду за станом земель прибережних захисних смуг та їх захисту.