Реформа Державної екологічно інспекції. Місія нездійсненна?

Сьогодні народ України втрачає свою землю не лише під збройним натиском зовнішнього агресора, якого ми обов’язково виставимо за наші кордони, але й внаслідок безвідповідального ставлення до природи.

Згубна система підкорення та необмеженого використання природних ресурсів, закладена радянською владою, вросла в українську економіку та продовжує знищувати довкілля на користь збагачення окремих олігархічних груп чи підприємців.

Результат ми спостерігаємо в знищенні лісів, катастрофічній деградації чорноземів, зникненні малих та деградації середніх і великих рік, забрудненні повітря, лавинному накопичені побутових та промислових відходів у гірничо-добувних регіонах. Питання чистого повітря, якісної води, екологічно безпечних продуктів харчування стало нагальним для всієї території країни

У теперішній ситуації одним із найважливіших пріоритетів держави, підґрунтям екозбалансованого розвитку країни мало б стати запровадження ефективної системи природоохоронного нагляду. Системи, яка могла б убезпечити нас від довкільно загрозливої промислової діяльності і в той же час спонукала до інноваційного розвитку, впровадження кращих світових практик.

Натомість у прийнятій в 2015 р. Стратегії «сталого» розвитку України, із поміж 62 реформ не знайшлося місця не те що для реформи системи нагляду за дотриманням природоохоронного законодавства, у ній навіть не згадуються довкільні проблеми країни, та не зазначено необхідності екологізації усіх галузей економіки, що є базовою умовою екозбалансованого розвитку (sustainable development).

Чи має бути дивним, у таких умовах, відсутність реформ Державної екологічної інспекції? Адже для її проведення потрібна рішучість керівництва Уряду і політична воля Верховної Ради та Президента. Але схоже, що і тепер – через 2 роки після Революції Гідності, пріоритети керівництва держави не завжди відповідають державним. Як наслідок, заяви про необхідність кардинальних змін у Держекоінспекції, вже більше ніж півроку, залишаються лише деклараціями, що не підкріплені діями.

Для досягнення позитивних результатів у реформуванні Держекоінспекції потрібно, щоб працювала постійно діюча робоча група при Мінприроди із залученням авторитетних вітчизняних фахівців-природоохоронців, що мають гарну професійну репутацію, відповідальних представників виконавчої та законодавчої влади, наших партнерів із європейських країн, зокрема Польщі, які вже відгукнулися на пропозицію до співпраці.

Програма реформ має бути комплексною та передбачити шляхи переходу діяльності Держекоінспекції на європейські регламенти, стандарти та методики.

Цього ми зможемо досягти, якщо забезпечимо, як перший крок, уточнення функцій всіх інспекційних органів в довкільній сфері та координацію їх діяльності. Другим кроком мала б бути системна реформа галузі на засадах забезпечення інтегрального управління в сфері довкілля.

Важливо також розмежувати функції з охорони навколишнього природного середовища та господарської діяльності з використанням природних ресурсів.

Зарубіжний досвід показує, що ефективним інструментом природоохоронної діяльності є часткове делегування функцій контролю та моніторингу неурядовим організація.