Перезавантаження Мінприроди

Як перетворити міністерство із корупційним шлейфом на локомотив реформ?

Чим пересічним українцям запам’яталось Мінприроди останнім часом? Це подорожі відстороненого міністра до Ніцци, в той час коли біля Києва палала нафтобаза, а киянам не рекомендували залишати домівки, а тепер ще півмільярдними оборудками «кіотських» коштів, що замість фінансування інноваційних, екологічно прогресивних проектів готові були до перерахування на фірми із ознаками «фіктивності».

Між цими подіями була ще участь у кліматичному саміті COP-21 в Парижі.

Фахівці Інституту реформ та розвитку Києва проаналізували результати кліматичного саміту для України та представили своє бачення реформування Мінприроди.

Кліматична позиція України передбачає, що Україна не перевищить позначку у 60 % викидів парникових газів від рівня 1990 року.

Проте на даний час ми маємо нижчий рівень викидів парникових газів – лише 42% від рівня 1990 року. Отже, позиція України не передбачає жодних зобов’язань із скорочення викидів і, навіть, має своєрідний «запас» для використання застарілих технологій. Така політика, як розумієте, тягне нас у минуле – не спонукаючи до прогресу та інновацій.

На думку фахівців Інституту, на фоні останніх розслідувань щодо використаних «кіотських» коштів, із яких мільярди гривень були перераховані на сумнівні фірми, стає зрозумілим, навіщо чиновникам надалі декларувати завищені показники викидів парникових газів.

Виникає питання: чи можливо оперативно повернути Мінприроди до вирішення нагальних довкільних питань? Чи має міністерство потенціал для участі у виведені країни із кризи?

Експерти Інституту реформ та розвитку Києва вважають, що так. Більше того, за своєю суттю це Міністерство може стати рушієм позитивних змін у державі.

Наголошу, що зараз настав час для кардинальних змін у Мінприроди. Необхідно зорієнтувати його на залучення зелених інвестицій, забезпечити ефективне використання коштів міжнародної технічної допомоги, провести горизонтальні реформи і екологізувати всі галузі економіки, сприяти їх інтеграції в європейський правовий, технічний та економічний простір. Конструктивна робота Мінприроди здатна вивести вітчизняних виробників товарів на європейські та світові ринки, і в той же час захистити наших громадян від низькоякісного імпорту.

Ми переконані, що Мінприроди має сформувати еко-збалансоваий («сталий») світогляд як у членів Уряду, так і у пересічних громадян. Розвиток країни має базуватися на невиснажному використанні природних ресурсів: вони мають бути збереженими і для наступних поколінь.

Хочу зазначити, що для переходу на якісно новий рівень діяльності Мінприроди необхідно провести реорганізацію відповідно до визначених європейським правом напрямків екологічної політики, забезпечити максимальну відкритість діяльності, широке залучення громадських організацій та наукових установ, максимально використати можливості проектів європейської допомоги, зупинити практику прихованих тендерів та кулуарних домовленостей.

Ми переконані, що рішучі кроки у реорганізації Мінприроди здатні принести ефективні результати, які вже тривалий час очікує суспільство.