23 грудня разом з Олексієм Кучеренко, як співзасновники громадської організації «Тарифна мобілізація» зібрали киян під стінами КМДА на «Марш платіжок».
Основні вимоги, які «Тарифна мобілізація» висуває до чиновників, такі: переглянути нинішні ціни на газ для людей, а всі раніше сплачені платежі – перерахувати відповідно до економічно обгрунтованих цін; зобов’язати монополії обґрунтувати тарифи перед споживачами; на законодавчому рівні ухвалити закон про представника споживачів у відносинах із монополіями (омбудсмен споживача). Без згоди представника споживача тарифи мають вважатися не затвердженими.
Ось уже 10 місяців, як «Тарифна мобілізація» всіма можливими методами намагається достукатися до Уряду та НКРЕКП, аби були переглянуті тарифи на газ для людей, які є абсолютно економічно необґрунтованими. «Справедлива ціна на газ для населення – 3-3,5 тис. грн. Не може коштувати тисяча кубів газу 7200 грн, при тому, що 477 грн із цієї суми йде газодобувачам, а все інше «з’їдається» оподаткуваннями, а 3 500 дарується «Нафтогазу». До цього, тарифи на тепло затверджені на основі повністю застарілих нормативів зразка 19 століття. Маленький приклад: у Києві діє норма тепловтрати, аналогічна нормам в Якутії, і ця норма кожному з нас закладається в тариф. Порівняйте температурний режим України та Сибіру, щоб зрозуміти, як українців дурять.
Проведемо аналогію з ціною на газ для промислових підприємств, яка становить 2,5 тис. грн за тисячу кубометрів, тоді як для населення її в Уряді вперто не хочуть знижувати нижче 7,2 тис. грн. Усе просто – влада вирішила по максимуму вигребти заощадження людей – шляхом завищення цін, введення нових податків і зборів, посилення фіскальної політики. Вся економічна політика держави сьогодні спрямована на це: докапіталізувати економіку за рахунок українців. Крім того, не забуваймо, що вона тісно переплетена з інтересами олігархату.
На переконання «Тарифної мобілізації», монополії повинні обґрунтовувати тарифи не в середині себе, і не одна перед одною, а перед незалежним експертом, який би представляв інтереси людей, – омбудсменом споживача. Це мають бути незаангажовані фахівці, які скажуть: «так, цей тариф справедливий, а цей – ні, бо він складений на основі застарілих радянських нормативів; який не допустить, щоб у двох однакових будинках – за типом забудови, роком будівництва, – тарифи на опалення відрізнялися вдвічі, а то й утричі – просто тому, що на одному є лічильник, а на другому його немає. Так є сьогодні, і цей абсурд зараз введений у ранжир норми, норми права, яку використовують для того, щоб виставляти завищені платіжки і забирати грошові заощадження людей.
Цьогорічна докапіталізація на 100 млрд грн «Нафтогазу» відбулася насамперед за рахунок людей. А ці гроші можна було сміливо забирати з металургічних, хімічних монополій, які з року в рік на завищених нормах споживання газу заробляли, за нашими розрахунками, близько 3 млрд доларів щорічно. Що обирає держава? Вона далі «годує» монополії. Але чи не логічніше було б спрямовувати ці мільярди гривень на оновлення житлового фонду, на комплексні програми в енергозбереженні?
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.