Ні для кого з економічних експертів не секрет, що, як мінімум 50 % економіки України перебуває в тіні. І майбутній податковий кодекс не дасть жодних позитивних результатів у питанні виведення економіки в «світло». Здавалося б, виробництво падає і єдине, що потрібно зробити, це скоротити податковий тягар, але його ніяк не хочуть ослаблювати. Причому, проблеми з дефіцитом бюджету цілком можна уникнути – є маса варіантів, як зменшити видаткову частину бюджету. Як варіант, тільки за рахунок адекватного зменшення кількості держслужбовців можна досягти економії в 10 млрд грн у рік. І замість того, щоб займатися вилученням грошових коштів своїх громадян шляхом підвищення податків, завищення цін, тарифом, необхідно йти на революційні кроки, на послаблення фіскальної політики.
Так, урядовці найбільше переймаються тим, що дефіцит держбюджету має бути не більше 3,7 %. Уявіть, що завдяки обваленню фіскального тягаря близько 30 % економіки може вийти з тіні. Уже за рахунок цього бюджет міг би залатати свої діри. Крім того, необхідно правильно працювати і з приватизацією, і з політикою залучення інвестицій. «Публічний аудит» неодноразово надсилав урядовцям свої пропозиції, як перетворити країну в офшор. Хоча в українських реаліях він сприймається не зовсім позитивно, бо асоціюється з ухилянням від сплати податків, але він точно спрацює «на руку» підприємствам-нерезидентам, і в такому випадку в Україну підуть потоки інвестицій.
Так званий компроміс у вигляді зміни співвідношення чотирьох базових податків (податку на додану вартість, єдиного соціального внеску, податку на доходи фізосіб та податку на прибуток) – з 20-20-20-20 на 20-20-18-18 – викликаний лише гострою необхідністю негайного прийняття бюджету на наступний рік. Адже для цього потрібно ухвалити зміни до податкового законодавства. По суті 18 % оподаткування доходів фізичних осіб залишаться майже тими 20 %, бо залишаються 1,5 % військового збору. До речі, куди протягом цього року збиралися ці 1,5 %, ніхто не знає – це цільовий податок, який розчинявся в бюджеті, а отже, й витрачався він досить приховано.
Прив’язуватися до фрази «це влаштує МВФ» – згубно для країни. Ми зобов’язані самостійно визначати власну фіскальну політику. Тим більше, що отримані кредити спрямовуються не стільки в економіку країни, як у золотовалютні резерви, де зберігаються в тому числі для вирішення питання кредитної заборгованості. Тобто, зараз Уряд перекредитовується, не більше.
Економіка України в тому вигляді, в якому вона є, виживає самостійно, без допомоги кредитів. Останні роки країна живе за інерцією – інертними виробництвом, торгівлею; завдяки людям, які за інерцією прагнуть кращого життя і звикли працювати на повну; у тому числі завдяки заробітчанам, на гроші яких відкрили рот фіскали. Тому жодного відношення кредитування МВФ до словосполучення «розвиток економіки» в наших умовах не має.