Арсеній Яценюк заявив, що має бути звільнено 42% вищого керівництва ДФС – податківців і митників, які працюють у центральному апараті.
Ще 15% керівництва Фіскальної служби підлягають звільненню в областях. Проте кадрова заміна у фіскалів зовсім не передбачає усунення ключових проблеми, що існують у відомстві, та й проблем із корупцією швидше за все не вирішить. За яких умов кадрова ротація у фіскалів матиме справді позитивний ефект?
Чергова гучна заява прем’єра побудувати нову фіскальну службу за принципом нової поліції так і залишиться, швидше за все, не більше, ніж гучними словами. По-перше, податківців та митників неможливо навчити професійним обов’язкам за пару місяців, як копів. По-друге, люстрації підлягають не просто рядові співробітники, а керівники вищої ланки, які пройшли школу від простого ревізора-інспектора до начальника структурного підрозділу. До того ж, радикальне звільнення персоналу не вирішить тієї маси проблем, які роками накопичувалися у фіскальній службі. Це дасть змогу лише дозамінити майже половину складу на «своїх».
Проблема в тому, що в ДФС, як і в решті держорганів, сьогодні гостро відчувається «кадровий голод». І це пов’язано не з відсутністю в Україні достатньої кількості професійних людей із високими моральними і патріотичними настроями, а з рівнем заробітної плати, яка, на відміну від губернатора Одеської області, фінансується в межах фонду оплати праці, і її сьогодні недостатньо для нормального прожиття – забезпечення сім’ї, виховання дітей і т. ін. Професіоналізм, робота, винагорода за працю та корупція є пов’язаними явищами, причому нерозривно. Адже коли на місце звільнених з люстрації працівників прийдуть нові люди, отримавши низьку першу заробітну плату, яку не вистачить для задоволення власних потреб, та маючи чимало фінансових спокус, ці працівники підуть второваною стежкою своїх попередників.
Таким чином ми знову повертаємося до вимог МВФ про реформування підходу до функціонування державної служби. Ринок праці держслужбовців не відрізняється від будь-якого іншого ринку. Від держслужбовця, неважливо керівник він чи рядовий співробітник, можна і потрібно вимагати, але коли йому запропоновано соціальний пакет і гідну заробітну плату. В іншому випадку ми зіткнемося з перетасовуванням чиновників із однієї колоди в іншу, коли змінюється тільки посада, а менталітет і принцип організації роботи залишаються тими ж.
Із такою ж проблемою зіткнуться не лише у ДФС, а й в інших державних органах. Так, після проведення в Україні судової реформи, при формуванні нової ефективної судової системи, першим питанням на порядку денному також буде кадрова проблема. Жоден нотаріус, успішний юрист-практик, який не розглядає корупційну складову на потенційній державній посаді, не покине власну роботу, якщо не розумітиме, що не постраждає його життєвий рівень. Випускники ж вишів, по-перше, не відповідатимуть кваліфікаційним вимогам, які висуваються до суддів, по-друге, не варто забувати про якість судочинства у виконанні недосвідчених юристів.
Із цих же причин Номінаційному комітету при Уряді вже вкотре не вдається обрати гідного кандидата на пост генерального директора енергогенеруючої компанії «Центренерго». У Міністерстві економрозвитку в зв’язку з цим навіть надіслали на ім’я прем’єр-міністра України листа з проханням підтримати впровадження ринкової системи заробітних плат – там зіткнулися з абсолютно низьким фаховим рівнем претендентів.
Деякого прогресу в питанні оплати праці досягнуто на рівні департаменту кіберполіції Національної поліції. Так, заробітна плата кіберполіцейських може сягати 30 тис. грн. Проте поки що оприлюднено інформації про структуру департаменту, штатну чисельність працівників, а тому невідомо, яким буде загальний фонд оплати праці і чи вдасться насправді уникнути в новоствореному департаменті тих корупційних загроз, які тепер існують фактично в кожному державному відомстві.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.