У той самий час ці виробники мають заборгованість перед бюджетом щодо сплати податків (в основному ПДВ), які, виходячи з особливостей продукту, що вони виробляють, сплачує кінцевий споживач — населення, промислові споживачі, бюджетні установи.
Зі збільшенням цього року тарифів на комунальні послуги підвищилися й податкові надходження від споживачів до бюджету (у зв’язку зі збільшенням бази оподаткування). За рахунок нових податкових надходжень, тобто, фактично за рахунок того, що споживач платить більше, і буде погашатися ця надумана заборгованість.
Крім того, Кабміну буде дозволено залучати для компенсацій надходження від господарської діяльності державних підприємств. Про це, власне, йдеться у статті 32. Тобто, надавачі комунальних послуг тепер отримають надприбутки завдяки роботі державних підприємств – кошти, про які йдеться надходять у держказну від погашення заборгованості держпідприємств зі сплати дивідендів, частини чистого прибутку тощо.
Чому збитки надумані? Виробники комунальних послуг є монополістами, що, як правило, належать олігархічним кланам. Вони роками одноосібно працювали на багатомільярдному ринку послуг. Тільки наївні можуть припускати, що робили вони це увесь період у збиток і при цьому продовжували брати участь у приватизації таких неприбуткових підприємств-надавачів комунальних послуг.
Щодо можливих сум компенсацій, то до кінця 2015 року з державної казни для покриття збитків має бути виплачено 5,6 млрд грн, із них 800 млн – за рахунок коштів спецфонду і 4,8 млн грн – за рахунок загального фонду бюджету.
Ця норма знайшла своє відображення в законопроекті змін неспроста. Адже ще влітку Рада ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законів України у сфері комунальних послуг», де й було передбачено в повному обсязі відшкодувати різницю в тарифах на комунальні послуги, зокрема на теплову енергію, опалення, постачання гарячої води, послуги централізованого водопостачання тощо тим, що погоджувалися до 1 січня 2016 року.
Важливо інше – нардепи передбачили повну виплату компенсацій на користь надавачів послуг, і все за рахунок держбюджету. Тоді як у пояснювальній записці, до речі, вказувалося, що для реалізації цієї норми не потрібно додаткових витрат з держбюджету. Як бачимо сьогодні, ця теза зовсім не відповідає дійсності.
Суми компенсацій мають бути враховані не тільки в бюджеті 2015 року, а й при формуванні основного державного кошторису на 2016–2017 роки. Можна припустити, що загальна сума явно перевищуватиме 5,6 млрд грн та в підсумку загалом сягне щонайменше 15 млрд грн.
Звідки ці кошти братимуть у наступні два роки невідомо. Проте, виходячи з запропонованих змін, можна припустити, що державні компанії увесь цей період працюватимуть не в інтересах України, а на монополістів.
Опосередковано на це вказують і слова міністра фінансів, що до кінця року має бути виконана робота з реструктуризації податкового боргу. До цього списку з двадцяти компаній включено НАЕК «Енергоатом», вугільні підприємства, які станом вже на сьогодні мали подати Кабміну фінплани щодо реструктуризації, а також сплати податку – до кінця року.