Держава вирішила встановити над незалежними аудиторами абсолютний контроль

Під приводом реформи аудиторської діяльності держава може встановити тотальний контроль над незалежними аудиторами, повністю нівелюючи роль Аудиторської палати.

Так, у прагненні наслідувати європейські практики Міністерство фінансів підготувало законопроект, яким фактично повністю підпорядковує собі діяльність спеціалістів-аудиторів. До того ж, цей законопроект містить значні корупційні ризики.

Найбільший інтерес викликає створення Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю. Незважаючи на те, що орган називається «суспільним», на 60% він складатиметься з чиновників. Тоді про який нагляд з боку суспільства може йти мова? Мало того, що з 11 членів Ради з нагляду 7 представлятимуть органи державної виконавчої влади, так і чотирьох інших членів обиратиме саме Мінфін. І такий Орган контролюватиме роботу всіх аудиторів та аудиторські компанії України. Причому, досі відсутнє чітке визначення його юридичного статусу, обсягу повноважень та рівня фінансового забезпечення.

Подібне державницьке призначення на посади членів повністю суперечить тексту Директиві 2014/56/ЄС, де чітко зазначено, що держава повинна впровадити незалежні та прозорі процедури вибору непрактикуючих осіб, які й мають здійснювати керування цим органом нагляду, а не розмежовувати, кого призначати за рішенням керівника органу виконавчої влади, а кого – за результатами прозорого конкурсу. При цьому роль Аудиторської палати майже повністю нівелюється, професійне самоврядування аудиторів ставиться в залежність до Міністерства фінансів, яке матиме повний вплив на розподіл делегованих Органом суспільного нагляду повноважень. Іншими словами, в руках чиновників Міністерства фінансів України можуть зосередитися важелі адміністративного тиску на «незалежний» орган регулювання аудиторського ринку.

Підпорядкованою Мінфіну буде й Інспекція з забезпечення якості, що належатиме до структури Органу суспільного нагляду.

Підприємства тепер муситимуть не лише сплачувати за аудиторські послуги, а й утримувати так званий Орган, щорічно перераховуючи на його користь платежі – від 0,5 до 10 мінімальних заробітних плат залежно від розміру підприємства. Додатковий фінансовий тягар на підприємства в загальній сумі перевищуватиме 150 млн грн щороку, і це непоганий шматок на утримання робітників органу суспільного нагляду, а отже, обіцяна зарплата контролерів новоствореної структури в 40 тис. грн цілком реальна.

Керманичі фінансового сектору України під виглядом наведення ладу на вітчизняному ринку аудиту, наближення його до європейського рівня намагаються взяти під жорсткий контроль суб’єктів цього ринку, підпорядкувавши їх діяльність. Для чого це роботи? Все дуже просто: в подальшому чиновники міністерства одноосібно зможуть встановлювати правила гри в цій сфері. Усе це робиться під приводом вимог західного світу, але європейське законодавство не вимагає створення такого узурпаторського органу контролю – навпаки, воно передбачає збалансування ролі держави та професійного середовища, і Україна не має бути в цьому винятком.