«Публічний аудит» оскаржує у суді обмеження НБУ на купівлю та видачу валюти

ГО «Публічний аудит» оскаржує обмеження Нацбанку на купівлю валюти громадянами та на зняття особистих грошей із банківських рахунків.

Відповідно до Постанови № 354 зберігається вимога обмеження на продаж іноземної валюти в одні руки сумою 3 тис. грн на добу і на видачу валютних вкладів в іноземній валюті в еквіваленті 15 тис. грн на добу одному клієнту. Як переконані спеціалісти, вказані норми будуть пролонговані щонайменше до кінця цього року.

Але це абсолютно ненормально, коли людині потрібно гроші на лікування чи ще для якихось важливо необхідних потреб, а вона може купити в банку максимум 130 доларів. Або тримає на рахунку декілька тисяч доларів, але має право зняти в день максимум 700 тоді, коли їй в силу різних сімейних обставин потрібно значно більше коштів. Причому, такими обмеженнями НБУ тільки стимулює роботу чорного ринку, який взамін ділиться з владою своїми заробітками.

Тому ГО «Публічний аудит» вирішив оскаржити обмеження Нацбанку на купівлю валюти громадянами та на зняття власних грошей із банківських рахунків. Відповідну заяву від громадської організації та адвоката юридичного бюро «Ксенія Гольдарб і партнери» Якова Гольдарба вчора було подано до Окружного адміністративного суду Києва.

Закон «Про Національний банк України» не передбачає можливості жодних обмежень із видачі готівки, як і загалом будь-яких обмежень прав учасників валютного ринку на операції з іноземною валютою, крім права на скорочення строку розрахунків в експортних та імпортних операціях та права запроваджувати обов’язковий продаж валютної виручки для бізнесу. А обмеження на зняття власних заощаджень громадян в еквіваленті 15 тис. грн у рік порушують вимоги Господарського та Цивільного кодексів України. Нацбанк фактично взяв людей у заручники обставин – їм нав’язують умови, які часто суперечать уже раніше укладеним договорам із банками. Це обмеження в 15 тис. грн робить людину абсолютно невільною в праві розпоряджатися коштами так, як це вже було обумовлено з банком у договорі.

Деякі положення вказаної постанови взагалі є незаконними, як-от заборона на те, щоб людина достроково погашала банку взятий кредит.

Основним наслідком таких обмежень є можливість чиновників заробити на валютних спекуляціях – вони “годують” чорний ринок, а чорний ринок – їх. Достатньо пригадати жовтень 2014 року, коли напередодні виборів на таких спекуляціях учасники валютних процесів змогли заробити сотні мільйонів гривень. Тоді розпочалися перші різкі коливання курсів – офіційний був 14,1 а на чорному ринку долар пропонувався вже по 16,1. Тільки за тиждень до виборів було продано $400 млн, і за рахунок маржі в 2 грн дехто змін заробити на спекуляціях понад 800 млн грн.

Встановлені НБУ обмеження незручні не лише пересічним громадянам, а й ускладнюють роботу бізнесу. Деякі положення оскарженої постанови можна назвати незаконним втручанням в договірні відносини, в яких сторони на власний розсуд обирають умови та правила. Наприклад, мова йде про фактичну заборону застосування зарахування заліку зустрічних однорідних вимог у зовнішньоекономічних договорах, заборону резидентам-боржникам достроково виплачувати кредити нерезиденту-кредитору тощо. Вимогу про заборону банкам продавати валюту бізнесу, на рахунках якого є 25 тис. доларів і більше, також можна вважати незаконною, бо регулятор не може обмежувати підприємців у праві власності на валютні цінності, фактично вирішивши за них, скільки валюти їм достатньо для ведення діяльності.