«Укренерго» регулярно готує людей до віялових відключень світла. Нещодавно компанія заявила про дефіцит майже 3 тис. МВт потужності в енергосистемі. Ні для кого не секрет, що Міненергетики провалило підготовку до опалювального сезону в плані закупівлі і вугілля, і газу. Найголовніше, що об’єктивних причин для таких катастрофічних результатів майже немає – все просто впирається в приватні інтереси та вигоду бізнес-груп, заручником яких виявилося населення. Саме для нього зараз розігрується театральне шоу під назвою «криза в енергетиці», яка є спланованою і закономірною.
З подібними проблемами Україна зіштовхнулася рівно рік тому. Тоді Кабмін затвердив порядок заходів, які мали б подолати порушення нормальної роботи електроенергії. На той час така необхідність виникла через бойові дії на Донбасі, які призвели до дефіциту потужностей в енергосистемі. Як наслідок, у другій половині 2014 року країна імпортувала 14,7 млн тонн сировини. Протягом 2015 року ситуація на Донбасі не внормувалася, контроль над територіями не повернуто, а тому урядовці, безсумнівно, розуміли, що потреба в імпортному енергетичному вугіллі не зменшиться, а навіть зросте щонайменше вдвічі.
Більше того, ще в травні 2015 року РНБО схвалила план для забезпечення енергетичної безпеки нашої держави з чіткими строками виконання всіх етапів. За ним, Кабмін станом на сьогодні мав забезпечити: створення конкурентного ринку вугілля, контроль за готовністю держпідприємств паливно-енергетичного комплексу до роботи в особливий період. Мало бути врегульоване питання з балансами виробництва й споживання енергії, які б враховували оптимальні потужності електростанцій.
Усього цього немає, і менш ніж за два місяці до початку опалювального сезону стоїть питання про нестачу як мінімум 1,5 тонн вугілля (для забезпечення опалювального сезону потрібно 3–3,5 млн тонн вугілля, а зараз склади ТЕС забезпечені 1,4 млн тонн), тоді як за місяць українські порти можуть перевантажити, зі слів міністра Демчишина, лише близько 400 тис. тонн.
Виходить, за результатами п’ятимісячної підготовки до опалювального сезону все, на що спромігся Уряд, це визначитися в самій необхідності імпортувати вугілля.
Які наслідки такої халатності? За даними «Укрпромзовнішекпертизи», ціни на енергетичне вугілля (6000 ккал/кг) у Північно-західній Європі та ПАР становлять близько $60 за тонну. Демчишин публічно заявив, що Україна купуватиме антрацит за ціною $ 80. Власне, проведення закупівель за завищеними цінами – на сьогодні типове корупційне явище. Не забуваймо, що чим ближче до настання опалювального сезону, тим вищою буде ціна товару, за рахунок зростання попиту. На цьому обов’язково зіграють вугільні лобісти – достатньо пригадати минулорічний скандал із постачанням африканського антрациту.
У будь-якому випадку, на сьогодні різниця в $ 20 при обсязі 1,5 млн тонн необхідного вугілля перетворюється в $ 30 млн, або 660 млн грн за поточним курсом, чиєїсь вигідної наживи. Тобто, на кожній тонні товару ми переплачуватимемо щонайменше 400 грн. Зрозуміло, це пропорційно призведе до підвищення собівартості виробництва електроенергії, а відповідно, й закупівельного тарифу.
Так, наприкінці березня цього року Демчишин зазначав, що Міненерговугілля має обґрунтоване переконання стосовно собівартості вугілля (на шахтах ДТЕК), і вона становить приблизно 800–900 грн за тонну. До балансу його включаємо по 1100 грн, тоді собівартість 1 кВт/год електроенергії становить десь 70–75 коп.
При орієнтовній ціні у $80 (1760 грн) за тонну імпортної сировини, собівартість кіловата енергії з імпортного вугілля за озвученою Демчишиним ціною становитиме 1,4 грн. Для її покриття потрібно буде переглядати закупівельний тариф, за яким Енергоринок викуповуватиме в підприємств теплової генерації електроенергію, а відповідно, й збільшувати тарифи для населення. Причому, в НКРЕКП матимуть нібито достатні законні підстави для такого підвищення.