Децентралізація: міські громади повинні контролювати публічні фінанси

Днями прем’єр-міністр України відзвітував про збільшення до 40 млрд грн (на 36 %) доходів місцевих бюджетів у першому півріччі 2015 року, в порівнянні з минулим роком.

Політика бюджетної децентралізації передбачає й подальше збільшення обсягів коштів, які місцеві громади зможуть розподіляти на власний розсуд. Причому, для них такий досвід новий, і це породжує значні ризики з чесним і прозорим розподілом державних та комунальних коштів.

У місцевої влади ніколи не було в розпорядженні таких сум. Тому, швидше за все, вона зіштовхнеться з нерозумінням і невмінням правильно розподіляти отримані кошти. При цьому врахуємо корупційні ризики, адже представники місцевих органів влади отримають доступ до казначейських рахунків із величезними обсягами фінансових ресурсів.

Перше, з чого потрібно розпочинати, – це встановити якісний, максимально прозорий контроль за використанням державних та комунальних коштів. Для цього слід визначити чіткий і максимально зручний порядок публічного доступу до відповідної інформації. На сьогодні члени міської громади фактично не мають доступу до даних щодо бюджетних витрат, хоча вони повинні знати: хто, кому, скільки і за що перерахував комунальні кошти.

Варто внести законодавчі зміни, зобов’язавши органи місцевого самоврядування створити підрозділи внутрішнього аудиту. Обов’язкова умова – внутрішній аудит має бути незалежним та організовуватися громадою, тобто депутатами відповідної ради як представниками громади шляхом голосування.

Наступна пропозиція – зобов’язати як органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, так і розпорядників бюджетних коштів (комунальні підприємства, інші підприємства з комунальною часткою у статутному фонді) протягом двох днів розміщувати на офіційних сайтах інформацію щодо витрачання бюджетних коштів. Причому, вказувати: назву і код ЄДРПОУ розпорядника бюджетних коштів, отримувача коштів (контрагента), суму перерахованих коштів, підстави і призначення платежу. Ці норми мають бути чітко прописати в Бюджетному кодексі України.Усе це в комплексі дозволить встановити справді дієвий контроль за використанням місцевих бюджетів та запровадити публічний звіт за використанням комунальних фінансів та ресурсів.

Нагадаємо, за аналізом «Публічного аудиту» від 2015 року джерела наповнення місцевих бюджетів було розширено за рахунок передачі з державного бюджету на місця цілої низки податків, а також запровадження нових зборів. Зокрема, тепер місцева влада збирає 100% плати за надання адміністративних послуг, 100% державного мита, 10% податку на прибуток підприємств.

Також у місцеві бюджети надходитимуть збори з роздрібного продажу підакцизних товарів (пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, нафтопродуктів) за ставкою 5% вартості реалізованого товару, податок на нерухомість, яким відтепер оподатковується і комерційне (нежитлове) майно, податком на автомобілі з великим об’ємом двигуна, 80% екологічного податку (замість 35%) та 25% плати за надра.

Завдяки таким новаціям надходження до місцевих бюджетів у січні-травні 2015 року становили 46,1 млрд грн (без врахування тимчасово окупованих територій), 37,8 млрд грн – загальний бюджет і 8,3 млрд грн спеціальний. Тоді як в минулому році, згідно з даними Держказначейства України, за аналогічний період до місцевих бюджетів надійшло лише 41,6 млрд грн, 32 млрд грн – загальний бюджет і 9,5 млрд грн – спеціальний, але це враховуючи території АР Крим та Донецької і Луганської областей.

Крім цього, якщо порівнювати обсяги субвенцій із державного бюджету, зокрема для соціального захисту населення, то за січень-травень 2015 року місцеві бюджети отримали 22,2 млрд грн, що на 4,1 млрд грн більше, ніж в аналогічному періоді минулого року.