Акцизний податок з кожного літра пального — в Спеціальний дорожній фонд

Основні проблеми вітчизняної транспортної інфраструктури не вирішаться, поки в Україні не буде створено Спеціального дорожнього фонду. 

У цьому році з 22,5 млрд грн, передбачених на фінансування дорожньої галузі, лише 2,7 млрд грн піде на ремонт доріг – решта суми передбачена на обслуговування боргу, адже через девальвацію національної валюти загальні витрати на виконання боргових зобов’язань підвищилася до 19,1 млрд грн. Запланованих на утримання доріг коштів може вистачити на ремонт десь 240 км – при тому, що на балансі «Укравтодору» перебуває близько 170 тис. км доріг.

Продовжується тенденція минулих років. У 2013 році обсяг фінансування в середньому становив 27 % від запланованих видатків, тому з передбачених понад 4 тис. км автошляхів вдалося відкрити рух лише на 626 км.

У 2014 році цей обсяг взагалі зменшився до 10%, тому роботи з будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонтів автомобільних доріг майже не виконувалися. А з 6,8 млрд грн запланованих кредитних коштів фактично надійшло лише 707,9 млн грн.

Потрібно бути реалістами та розуміти, що боргове навантаження лише набиратиме сили, адже економіка країни перебуває в стагнації, а явні перспективи для гривні – її подальше знецінення. Наші дороги й надалі руйнуються, і чим довше затягувати з поточним та капітальним ремонтом доріг, тим більше коштів буде необхідно в майбутньому. Ще в 2012 році і влада, й експерти сходилися на тому, що фінансування доріг у сумі не менше, ніж 80 млрд грн, дозволило б за 10-12 років вивести їх на єврорівень. За теперішнім курсом ідеться вже про 200 млрд грн, і сума підвищуватиметься щорічно. До того ж, у країну не підуть іноземні інвестиції, поки наші дороги будуть у такому занедбаному стані, як сьогодні.Наразі кредитний портфель «Укравтодору» нараховує близько 43 млрд грн. Пік боргових розрахунків припадає саме на 2015 рік – це кредити вітчизняних та іноземних банків, залучені державою або під державні гарантії на розвиток дорожньої мережі у період із 2005 по 2011 роки (12,5 млрд грн), а також облігації, випущені «Укравтодором» і розміщенні в українських банках у 2012–2013 роках (8,4 млрд грн). Оскільки термін дії більшості кредитних угод добігає кінця в цьому та наступному роках, галузь перебуває у величезній фінансовій напрузі.

Допомогти певним чином зняти її міг би акцизний податок, який сплачують автомобілісти з кожного літра пального. Раніше ці кошти потрапляли в «Укравтодор», але від минулого року вони розчиняються в загальному котлі податків, із якого потім на дорожню галузь повертаються крихти. Просто для розуміння – цей податок у рік назбирує близько 36 млрд грн, мінімальна потреба на утримання доріг – 35–40 млрд грн. Не потрібно винаходити велосипед – достатньо правильно розподілити фінансові потоки і спрямувати ці кошти в Спеціальний дорожній фонд.Крім того, нашій країні потрібен проект розвитку всієї транспортної інфраструктури для отримання в подальшому відповідних коштів ЄС – так, як це зробила свого часу Польща, отримавши від Європейського Союзу 10 млрд євро, що на 80% покрило всі витрати на будівництво.

Також одним із пріоритетів у розвитку шляхового господарства є платні автомагістралі за моделлю спільної власності (інвестор та держава), коли по завершенні терміну інвестиційного договору автодорога переходить у національну власність. До речі, виручку від них отримує виключно дорожнє господарство – державна казна на цю заначку не претендує.

Серед можливих виходів із кризової ситуації для транспортної інфраструктури «Публічний аудит» також бачить: реструктуризацію наявних боргів, зниження відсотків, збільшення строків дії договорів позики, що дасть змогу вивільнити частину коштів. Разом з тим на сьогодні важливо гармонізувати вітчизняне законодавство з європейським саме в розрізі фінансування та обслуговування автодоріг.