Відкритісь використання публічних коштів — лише "намір" влади

Закон України «Про відкритість використання публічних коштів», який Верховна Рада прийняла 11 лютого цього року, сміливо можна назвати «документом про намір».

Введення цього Закону в дію відкладається аж на півроку. Тобто, ще шість місяців публічні кошти будуть використовуватися беззвітно, а коли настане час відповідати – повернути неефективно використані чи привласнені кошти буде вже край складно.

Крім того, у Законі закладено лазівки для чиновницьких зловживань. Так, відповідно до нього мають фіксуватися лише ті платежі підприємств, загальна сума яких перевищує 1 млн грн. Натомість нецільове та неефективне використання коштів розпочинається з дрібниць: для цього мільйони дрібнять на сотні й десятки тисяч.

«Публічний аудит» ще в жовтні минулого року звернувся до Парламенту, Кабміну, Адміністрації Президента з законодавчою ініціативою, щоб органи казначейства на власному сайті щодня інформували про використання публічних коштів. І такий варіант можна було б втілити в найкоротший термін без залучення надресурсів.

Парламентарі всього лише зобов’язують усіх розпорядників та одержувачів державних коштів (тобто всі органи влади, місцевого самоврядування, державні та комунальні підприємства, інші суб’єкти господарювання з державною часткою у статутному фонді) звітувати за використання публічних коштів. Проте на переконання «Публічного аудиту» потрібно йти далі й відкривати всі карти: хто, кому, скільки і за що перерахував державні кошти.

До того ж, незалежні аудитори під час розробки проекту ЗУ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» виходили з того, що всі процеси використання бюджетних коштів та подання відповідних звітів нормативно врегульовані саме БКУ. Тому «Публічний аудит» пропонував вносити зміни саме в звід законів, а не створювати нормативні акти, які не виконуватимуться, оскільки, за вимогами БКУ, при протиріччі норм у бюджетному процесі використовуються саме норми Кодексу.

У будь-якому разі, через те, що введення в дію цього Закону відкладається, неправомірні та неефективні дії посадових осіб суб’єктів бюджетного процесу й надалі приховуватимуться – відповідно, чиновники й надалі уникатимуть за них відповідальності.