Операція «Бюджет – 2015»

У вівторок парламент має голосувати за зміни до держбюджету на 2015 рік.

У проекті Закону на 22,2 млрд грн пропонується збільшити дохідну та на 35,6 млрд грн видаткову частини бюджету, а також одночасно збільшити розмір його дефіциту на 12,6 млрд грн. Крім того, на 218,4 млрд грн у ньому передбачено збільшення граничного обсягу державного боргу.

З одного боку, Уряд намагається збалансувати бюджет – це плюс. З другого – під основний «удар» потрапляють насамперед соціальні та освітні програми, тоді як є інші, більш дієві, методи для зменшення державного споживання та наповнення бюджету додатковими надходженнями. Нарешті, у проекті закладено ризики ручного управління бюджетними коштами, а отже, можливих спекулювань під час їх розподілу.

А тепер про все по черзі. 

На 3,9 млрд грн пропонується зменшити фінансування Пенсійного фонду України. Разом з тим запропоновано не виплачувати соціальні пенсії особам, що перебувають на посадах, а це порушує вимоги Ст. 22 Конституції України (при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод).

Крім того, хочуть скоротити видатки на освіту – на 312,3 млн грн. При чому,належного економічного обґрунтування не подається – лише вказівка на вимоги МВФ. Проте такі кроки створюють бар’єри для отримання безкоштовної вищої освіти та підвищеннякваліфікації службовців різного рівня.

Нарешті, в умовах оголошеної керівництвом країни децентралізації скорочуютьсявидатки за програмою «медична субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам» – на 375,8 млн грн. Тобто, урізають і без того мінімальне фінансування медичних закладів у містах, районах та селах, ставлячи під загрозу надання первинної лікарської допомоги взагалі.

Дохідна частина держбюджету збільшується на 22,2 млрд грн, і це переважно за рахунок додаткових надходжень від податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, ввізних мит. При митному оформленні вантажу вартість планового показника надходжень ПДВ із ввезених товарів визначається у валюті, а розрахунок суми ПДВ, яка підлягає сплаті, проводиться за офіційним курсом НБУ. Звідси й отримуємо збільшення дохідної частини на 22 млрд грн – у законопроекті закладено вже зовсім інший курс гривні до долара.

Тобто, збільшення дохідної частини зовсім не означає якісного покращення умов для ведення бізнесу, зменшення корупційних проявів на митниці чи покращення роботи Державної фіскальної служби України — це просто гра цифр.

Уряд очікує підвищення податку на прибуток підприємств. Питання: яким чином, коли спостерігається спад виробництва і прибутку цих же підприємств? Достатньо лише порівняти дані Держкомстату України щодо Індексу промислової продукції (відносний показник, який характеризує зміну маси вироблених матеріальних благ у поточному періоді порівняно з базисним): у січні 2015 року він становив 80,3, тоді як у січні 2014 р. – 84,6.

Граничний обсяг державного боргу

Передбачено збільшення граничного обсягу держборгу більше, ніж на 18% – загалом він становитиме приблизно 91% ВВП. Проте це суперечить ч. 2 ст. 18 Бюджетного кодексу України, відповідно до якої цей показник на кінець бюджетного періоду не може перевищувати 60% ВВП. В іншому випадку Кабмін має невідкладно звернутися до ВР, запропонувавши для схвалення план заходів щодо зменшення граничного обсягу боргу до встановлених вимог. Незважаючи на ці вимоги, відповідних документів Кабмін не підготував. Чи не означає це, що в Уряду просто немає якісного плану щодо виходу з боргової «кабали», і борги країни зростатимуть як сніжний ком?

Державні запозичення та управління державним боргом

У запропонованому Законі передбачено дозволити Мінфіну здійснювати державні зовнішні запозичення за державним боргом та позики за гарантованим державою боргом шляхом обміну, випуску та продажу боргових зобов’язань держави з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу. Хоча порядок здійснення державних запозичень та управління державним боргом вже врегульований Ст. 16 Бюджетного кодексу України (проблема перевищення боргу регулюється ВРУ за поданням КМУ).

 Крім того, пропонується ввести інститут радників Мінфіну для вирішення питань місцевих запозичень. Загалом ця норма є незрозумілою, адже Бюджетний кодекс України не містить вимог щодо залучення таких осіб до управління борговими процесами. Більше того, оскільки фінансовий радник залучається до процесу місцевих запозичень, він стає таким собі наглядачем від центральної влади, що не узгоджується зі схваленою концепцією децентралізації. Не говорячи вже про те, що відсутні пояснення щодо бюджетних коштів, які будуть витрачатися на цих радників. А головне, запропоновані зміни спрямовані насамперед на розширення владних повноважень та ручне управління боргом країни з боку виконавчої влади. 

Допомога переселенцям зі Сходу

Кабінет Міністрів за Ст. 29 Закону отримує право здійснювати розподіл та перерозподіл освітньої, медичної субвенцій та субвенції на підготовку працівників-переселенців зі Сходу. Ця норма створює ризики ручного управління бюджетними коштами та відповідно можливих спекулювань під час їх розподілу у власних інтересах високопосадовців. 

Де шукати додаткові надходження?

ГО «Публічний аудит» неодноразово наголошувала, що починати потрібно з подвійного скорочення державного апарату. Це зекономить щонайменше 8 млрд грн на рік.

Далі – слід запровадити адресну допомогу пільговим категоріям громадян на проїзд у громадському транспорті. Ще мільярд гривень економії!

Додаткові надходження бюджет отримає і тоді, коли нарешті буде вирішене питання про збільшення до 70% відрахувань частини чистого прибутку держпідприємствами. Крім того, переглянуто вартість номерних знаків із запровадженням прозорого механізму їх реалізації.