Словацькі реформи або як стати "новим Детройтом"
24 лютого 2015, 12:26
Власник сторінки
Политолог-аналитик
Словаччина в короткі строки встала з колін і "сіла на колеса" європейського життя
У 1989 році 67% словацького експорту йшло в соцкраїни, в першу чергу СРСР. Але до початку 1990-х цей ринок раптово здувся. До 1992 року ВВП Словаччини скоротився на третину. Країна опинилася на межі соціальної катастрофи. Рівень безробіття до 1994-му досяг 18%. "Всі очікували, що через півроку платитимуть п'ять, шість, десять або 20 словацьких крон за одну чеську крону", - каже посол Словаччини в Україні, Павол Гамжик про загрозу катастрофічної девальвації національної валюти.
До всіх нещасть додалася ще й політична криза. Прем'єр-міністр Володимир Мечіар сконцентрував в своїх руках абсолютну владу, задавив парламентську опозицію, підпорядкував собі масмедіа.
Сувора міри не вберегли економіку від потрясінь. Зовнішній борг країни неухильно зростав.
Все змінилося з приходом до влади демократичної коаліції на чолі з Міколашем Дзуріндою. 43-річний політик взяв курс на лібералізацію ринку, залучення приватного капіталу в державний сектор. В кінці 1990-х словаки вирішили йти в капіталістичне майбутнє. Заявлена мета - членство в Євросоюзі та європейські стандарти життя. Отже завданням були - за два-три роки прийняти 80 тис. сторінок нової законодавчої бази, адаптованої під умови ЄС, і провести основні економічні реформи.
Перший крок на шляху до перемоги капіталістичної праці - прозора приватизація. Експерти наводять як приклад продаж у 2000 році збанкрутілого меткомбінату в Кошице американській компанії US Steel. Завод став одним з найбільших в країні. Держава на відкритих аукціонах почала продавати свої активи і залучати бізнес різними преференціями. Інвестиції від 5 млн євро давали право на податкові пільги терміном на п'ять років. Уряд також дотував робочі місця тим, хто будував нові підприємства. З 1993 по 1999 рік у країну зайшло всього $ 2,4 млрд прямих іноземних інвестицій. За наступні сім років - $ 23 млрд. Цей капітал розвинув нові для держави галузі. Словаччина фактично з нуля стала одним з найпотужніших автовиробників Європи. В країну прийшли французькі, німецькі та корейські автовиробники. Зі словацького конвеєра початок випускатися 200 тис. автомобілів тільки марки Citroen і Peugeot на рік. Неймовірний масштаб для маленької країни з населенням, рівним Києву та Київській області. Крім французів тут розмістили виробництво німецький Volkswagen і корейська Kia Motors. Лише азіати в 2004-му зі старту інвестували в Словаччину $ 1 млрд. Влада, щоб не втратити такий куш, надала компанії 166 га землі під виробництво. За рахунок бюджету підвели до будмайданчика всі комунікації, звільнили від ряду податків, поки завод не вийшов на прибуток, виділили гранти для навчання персоналу.
За обсягом випуску автомобілів на душу населення Словаччина один зі світових лідерів, за що тепер країну величають Детройтом Європи.
Одна з ключових економічних реформ країни - спрощення податкової системи і нова кадрова політика. Влада позбулася чиновників старого автократичної гарту. В мінекономіки і мінпраці були найняті прогресивні співробітники з Асоціації підприємців та Асоціації платників податків Словаччини. В результаті приходу нових чиновників і нових політиків була проведена високоефективна податкова реформа.
А для просування своїх ідей Асоціація платників податків запросила до Словаччини Форбса, щоб мільярдер зміг взяти участь в агітації за нову фіскальну систему. Після повернення з Європи в журналі Forbes він написав: "Скоро в Словаччині буде введено єдиний податок зі ставкою 19% для фізичних осіб та корпорацій. Податок на спадщину буде відправлений на смітник, за ним піде і податок на дивіденди. Уряд планує скоротити високий податок на зарплату, за рахунок якого фінансується ряд соціальних програм ". Цей маніфест фактично прозвучав як міжнародна реклама молодої економіки.
У 2004 році ліквідували 21 вид податків з доходів за ставками від 10% до 38%. Натомість встановили єдиний оброк з усіх видів доходів - 19%. Зі зниженням податкового тиску динаміка росту ВВП Словаччини стала самої стрімкої в Центральній Європі.
У 2003 році в країні пройшов референдум. Словакам було запропоновано виступити за чи проти вступу в ЄС. Це питання вперше в новітній історії країни об'єднав опозицію з владою, лівих з правими, нацменшини з титульною нацією. І ось 1 травня 2004 ще недавно чорна діра Європи перетворилася на повноправного члена евросодружества. У 2007 році за темпом економічного зростання Словаччина посіла друге місце в ЄС, поступившись першістю Люксембургу. У 2008-му приріст ВВП країни склав рекордні для співдружності 10%. Рецепт Словаччини виявився простий: Низькі податки, ліберальне законодавство, ефективна політика залучення капіталу і вступ до ЄС забезпечили високий темп економічного зростання.
В свою чергу мудре ведення фінансової діяльності дозволило Словаччини пережити світову фінансову кризу з найменшими втратами серед країн єврозони.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.