Урок справжніх реформ від Польші: "Шокова терапія" Лєшека Бальцеровіча
24 лютого 2015, 12:21
Власник сторінки
Политолог-аналитик
В 1989 році Польша мала гірші умови ніж Україна.
За короткі строки Польша вирвалася з глибини соціалістичного провалля до сучасної ринкової економіки. І все завдяки швидким реформам.
Наша найближча західна сусідка, поряд з Україною, здобувши незалежність успадкувала від СРСР економіку з великим потенціалом до зростання, але і з величезними проблемами.
У вересні 1989 року в Польщі відбулися перші демократичні вибори. Якщо коротенько описуючи тодішній стан економіки Польщі, можна відзначити такі показники: 39 млн поляків переважно бідні і не бачать в найближчій перспективі надій на зміни. Річна інфляція досягла гігантських розмірів - 640% і продовжувала зростати. Промислове виробництво впало на третину. 40% підприємств важкої і легкої промисловості опинилися на межі банкрутства. Більшість державних монополій і компаній були неефективними і повністю застарілими з точки зору використаних технологій. Економіка дефіциту привела до відсутності навіть самих основних продуктів харчування в магазинах. Від голодного бунту країну, що встала на шлях капіталізму, рятували всім миром. Щоб ліквідувати дефіцит, з-за кордону потекла продовольча допомога. Країни Великої сімки виділили Польщі $ 1 млрд на підтримку нацвалюти.
У 1989 році Бальцерович, який займав тоді пост віце-прем'єра і міністра фінансів, доручив п'яти незалежним інститутам провести дослідження стану економіки. Експерти дійшли висновку: стабільності країни загрожує колосальна невідповідність між вкрай високими темпами росту споживання і зарплат з одного боку і незначним збільшенням валового внутрішнього продукту з іншого.
Вирвавшися з голодного соціалізму, поляки взялися задовольняти свої швидко зростаючі потреби, при цьому не гребуючи кредитами під божевільні банківські відсотки. Обсяг грошової маси загрозливо зростав, що невблаганно вело до гіперінфляції.
Щоб вибратися з економічної ями, на думку Бальцеровича, країна потребувала не стільки іноземної допомоги, скільки проведення радикальних реформ. Для проведення заходів з порятунку економіки ще у вересні 1989 року була створена експертна комісія під головуванням Лешека Бальцеровича, провідного польського економіста, міністра фінансів та заступника прем'єр-міністра Польщі. Серед членів комісії був Джордж Сорос і підтримувані ним Джеффрі Сакс, Станіслав Гомулка, Стефан Кавалец і Войцех Місенг. Комісія підготувала план широкомасштабних реформ, які повинні були дозволити швидке перетворення економіки Польщі від застарілої та неефективної системи централізованого планування до капіталізму, держав Західної Європи та Америки.
6 жовтня відбулася презентація програми на державному телебаченні і в грудні Сейм прийняв пакет з 11 антикризових актів, підписаних президентом 31 грудня 1989. До них належали:
Закон про фінансову економію в державних компаніях, що дозволило державним підприємствам оголошувати банкрутство. Таким чином було покладено край фікції, завдяки якій могло існувати підприємство, навіть за відсутності ефективності та підзвітності.
Закон про банківську діяльність, який заборонив національному центральному банку фінансувати дефіцит державного бюджету і заборонив випуск нової валюти.
Закон про кредити, який відмінив пільгове кредитування державних компаній і прив'язав проценти до інфляції.
Закон про оподаткування надмірного підвищення заробітної плати, вводив так званий попівек (пол. Popiwek), - податкові обмеження на зростання заробітної плати в державних компаніях, для обмеження гіперінфляції.
Закон про нові правила оподаткування, введення однакових правил оподаткування для всіх компаній і скасування спеціальних податків, які раніше були застосовані до приватних компаній за допомогою прийняття адміністративних рішень.
Закон про господарську діяльність іноземних інвесторів, що дозволило іноземним компаніям і приватним особам інвестувати в польську економіку і експортувати свій прибуток за кордон.
Закон про іноземні валютах, який вводив внутрішню конвертованість злотого і скасував державну монополію на міжнародну торгівлю.
Закон з митного права, впровадив єдині ставки мита для всіх компаній.
Закон про зайнятість, яким регулювалися обов'язки установ по виплаті допомоги з безробіття.
Закон про особливі обставини, за яких працівник може бути звільнений, впровадив захист працівників державних компаній від масових звільнень і гарантував виплати допомоги по безробіттю.
Наприкінці грудня план був схвалений Міжнародним валютним фондом. Підтримка МВФ була особливо важливою, оскільки державний борг різним іноземним банкам і урядам досяг суми в $ 42.3 млрд. (64.8% від ВВП). У 1989 році МВФ надав Польщі стабілізаційний кредит $ 1 млрд і резервний кредит $ 720 млн.
Впроваджуючи свій план, першим ділом Бальцерович і його команда відпустили практично всі ціни на продовольство. Під контролем держави залишилися тільки житлово-комунальні тарифи і громадський транспорт. При цьому енергоресурси для населення подорожчали вчетверо. Підприємства вугледобувної та продовольчої галузей позбулися держсубсидій і держінвестицій. Соціалістичну, слабку, непідготовлену Польщу в мить ока накрив жах капіталізму. Платою за лібералізм стали миттєве зростання цін і безробіття.
Для того щоб досягти позитивного результату реформ і врятувати ситуацію, Бальцерович взявся витісняти державу з реального сектора економіки. Ключовий етап польської перебудови - стрімка приватизація. Всього за два роки в руках корпоративного сектора виявилося 45% всієї промисловості. Причому ключова умова - жодних ваучерів, як у сусідній Україні чи Росії, продаж тільки за готівку, на відкритих аукціонах які транслювалися на ТБ.
Одночасно з цим вступив в дію закон про іноземні інвестиції, який скасовував обмеження на частку акціонерного капіталу для іноземців, встановлював податкові пільги для зарубіжних інвесторів, причому в районах з високим рівнем безробіття пільг було більше.
Частина імпортних ліцензій була скасована, видача залишилися - максимально спрощена. Крім того, половина всіх експортних квот також була скасована. Новий закон усунув всі обмеження на вивіз прибутку і розмір інвестицій. А новацією польського уряду для іноземного бізнесу стали «спеціальні економічні зони» - території з пільговим оподаткуванням, і привабливим бізнес-кліматом. Для розуміння явища «спеціальних економічних зон» у Польщі, приведу приклад. В 25 км. від Кракова на території Неполоміцкої гміни (аналог українського району в області) діє спеціальна економічна зона. У 1993 році туди прийшов перший іноземний інвестор - Coca Cola. Інвестор вкладав гроші в створення виробничих потужностей, робочих місць (яких як ми пам'ятаємо на початку 90х в Польщі катастрофічно не вистачало), натомість держава створювала умови з пільговим оподаткуванням, надавала потрібну інфраструктуру (ремонт дороги, телефонний зв'язок, забезпечення електроенергією та іншими ресурсами), і скорочення бюрократичних витрат. Зараз на території Неполоміцкої спеціальної економічної зони працюють більше 20 великих фірм.
Для формування конкурентного середовища ряд крупних держмонополій на ринку сільзхозпродукціі, транспортних перевезень, вугільної і металургійної промисловості були ліквідовані.
Захід на це перетворення Польщі відреагував стрімко. Паризький і Лондонський клуби (об'єднання країн-кредиторів та іноземних банків-кредиторів) погодилися на списання половини зовнішнього боргу держави. У 1991 році Варшава була у великому боргу перед цими клубами - $ 48,5 млрд.
А в рамках програми PHARE (Poland, Hungary Aid for the Reconstruction of the Economy, фінансова програма Євросоюзу для країн - кандидатів на вступ до ЄС) з 1990 по 2000 рік Польщі було виділено $ 3,4 млрд. Основна частина фінансової допомоги пішла на підтримку малого і середнього бізнесу. А саме - на освітні програми та кредитування малого підприємництва. Ставка на малий і середній бізнес взагалі була ключовою в реформах Бальцеровича. Новий закон про підприємницьку діяльност дав перший, але дуже потужний поштовх розвитку приватного сектора. У перші два роки реформ у Польщі було зареєстровано 600 тис. підприємств, які дали робочі місця 3,5 млн чоловік. У 1995 році з'явилася перша програма підтримки малих і середніх підприємств. Уряд різко спростив відкриття та ведення бізнесу в Польщі та доклав максимум зусиль, щоб відкрити для підприємців всі можливі кредитні ресурси. З'явився цілий ряд державних та регіональних фондів, які надавали приватному сектору вигідні позики. Ця реформа, мабуть, і стала національною ідеєю, що відродила Польщу. Сьогодні в країні більш 3,6 млн малих і середніх підприємств. Тобто одне підприємство на кожні десять поляків.
Внесок малого і середнього бізнесу в ВВП країни - 47%, практично $ 206 млрд.
Ще один важливий фактор, який впливає на діловий клімат, - у Польщі влада відділена від бізнесу. "Польське право дає таку свободу господарської діяльності, що бізнесменові не треба балотуватися в парламент, щоб створити вигідні умови для свого бізнесу", - говорить Міллер.
Незаконні зв'язку політиків і бізнесменів стають предметом антикорупційних розслідувань. І хоча корупція досі не викорінена, в Польщі існує строгий контроль над джерелами доходів політиків. З 2006 року боротьбою з корупцією серед держслужбовців і особливо політиків у вищому ешелоні влади, займається Центральне антикорупційне бюро
ЦАБ має широкі повноваження - несе відповідальність за контроль рішень обраних публічних осіб і стежить за ситуаціями, коли державний сектор зіштовхується з приватним. Як відомо, найбільша корупція там, де великі гроші. У разі Польщі це і органи самоврядування, які отримують найбільше коштів від ЄС. Крім того, аналізуються законодавчі ініціативи на предмет корупційної складової.
Другим пунктом діяльності ЦАБ є контроль за майновими деклараціями всіх вищих чиновників країни. Також важливим є інформаційно-аналітичний напрям. Тут зосереджуються на пошуку інформації, яка є важливою для боротьби з корупцією та економічною злочинністю. В цілому боротьба з корупцією позитивно вплинула на бізнес-клімат в країні, а разом з ним і на економічний розвиток.
Ультраліберальні реформи змінили Польщу. У 1992 році зростання ВВП склало 2,6%, а через три роки зріс до 7%. І хоча лібералізація цін виштовхнула на ринок величезну грошову масу, уряд зміг стримати інфляцію жорсткими фіскальні заходами, такими як збільшення процентних ставок на кредити та підвищення податку на приріст фонду заробітної плати. Річні темпи інфляції знизилися з 70% у 1991 році до 28% в 1995-му.
За оцінками Польського агентства іноземних інвестицій (ПАІІ), до 1997 року обсяг іноземних вкладень в країну досяг $ 20,6 млрд, а до сьогоднішнього дня вже перевищив $ 160 млрд - вчетверо більше, ніж в Україні.
У Польщі мало казково багатих людей, але й бідних небагато. Основна частина населення - середній клас. Половину ВВП країні дає дрібна буржуазія. Середня зарплата в країні зараз - $ 1 тис. Ще більш сприятливою бізнес-атмосфера стала після податкової реформи. Лешек Міллер, прем'єр-міністр Польщі в 2001-2004 роках, розповідає, як в 2003 році його уряд знизив податок на прибуток для підприємців з 27% до 19%.
Екс-прем'єр згадує, що багато політиків побоювалися, що зниження податку призведе до зменшення надходжень до бюджету, а вийшло з точністю до навпаки. Уже через рік після нововведення з податку на прибуток до бюджету надійшло на 3 млрд злотих ($ 1,05 млрд) більше, ніж раніше.
"Все тому, що бізнесмени перестали обманювати. Якщо бізнесмен повинен заплатити 27%, він обманює. А якщо 19% - тоді думає, краще заплатити, ніж іти на ризик", - пояснює Міллер.
В результаті тривалих реформ Польща придбала статус однієї з найстабільніших економік Європи. Реформи Бальцеровича створили сучасну Польщу.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.