Вартість влади

Майбутнє держави залежить не лише від ефективних дипломатичних переговорів та компетентних воєнних дій. Наш економічний фронт у не менш небезпечному стані.

Все частіше фінансові експерти б’ють на сполох через стрімкі девальваційні та інфляційні процеси, все більше звичайні українці цікавляться, що означає термін «дефолт» та які перспективи застосування цього поняття до України.

«Публічний аудит» як універсальний громадський контролер за використанням бюджетних коштів із дня в день оцінює, наскільки були доцільними й правильними ті або інші владні рішення, чи компетентні чиновники, що їх ухвалюють.

До прикладу, за минулий рік та вже в поточному введено тимчасову адміністрацію або розпочато ліквідацію 34 банківських установ України. Постраждало понад 150 тис. людей. Відповідають за бездарне керівництво – можливо й умисні дії, які призвели до неплатоспроможності банківських установ, не їх власники чи менеджмент, а держава та звичайні люди. Хіба власники, бенефіціари, члени правління банків, які на свій розсуд розпоряджаються грошима вкладників, не повинні нести фінансово-економічних санкцій за результати своєї діяльності?

Коли країна опиняється в надкритичній ситуації, в хід мають іти не популістичні лозунги, а дієва комплексна антикризова програма. За рік, що минув, ми найкраще засвідчили вміння розпоряджатися міжнародними кредитами та розточувати власні резерви. На початок цього року золотовалютні резерви досягли критичної за останнє десятиріччя межі – $7,5 млрд, вичерпавшись протягом 2014 року в половину. І хоча питома вага валюти та золота у цій сумі не більше 20%, регулятор дозволяє собі за місяць випускати на вітер понад $20 млн на так звані валютні аукціони, що нібито б мали сприяти пошуку врівноваженого курсу, а на практиці лише стимулюють валютні спекуляції на чорному ринку. Корінь зла – в часом абсолютно невиправданих діях державних менеджерів, тоді як вони свої промахи схильні списувати на все, що завгодно, навіть на Конституцію України.

Фахівці «Публічного аудиту» проаналізували, чи дійсно управління державними підприємствами здійснюється в інтересах України. Результати вказують на те, що продовжується політика приватизації прибуткових держпідприємств та підтримки збиткових і неефективних активів – це навряд чи можна вважати ефективним розпоряджанням державним майном.

Також ми вивчили середньоєвропейські показники кількісного складу держапарату та з’ясували, що вони вдвічі менші, ніж в Україні. Так, скорочення потребує майже 150 тис. чиновників – тоді бюджету вдасться зекономити понад 8 млрд грн. В Уряді анонсували скорочення держапарату на 10%, але й це рішення постійно відтерміновують, що, між іншим, коштує українцям щонайменше 22,5 млн грн лише за тиждень.

Протягом січня фахівці «Публічного аудиту» також приділили окрему увагу аналізу спочатку проекту, а відтак і прийнятому бюджету Києва на 2015 рік. Ми першими зауважили, що в проекті не враховано пропозицій на 430 млн грн. Столична влада була змушена відреагувати на критику, і в прийнятому документі ми побачили певні позитивні зрушення, але дуже незначні. Так, на 25 млн грн таки було збільшено надходження від збору за місця для паркування – до 55 млн грн, але ж місто може отримувати від нього у 6,5 разів більше, а саме: 360 млн грн! На 15 млн грн київська влада підняла дохід від реклами, і тепер реклама приноситиме столичному бюджету 125 млн грн, тоді як повинна – щонайменше 200 млн грн. Більше того, за оцінкою «Публічного аудиту», профіцит бюджету завищено щонайменше на 500 млн грн.

Незабаром «Публічний аудит» представить громадськості свої незалежні аудиторські дослідження щодо корупційних ризиків у роботі Міноборони; діяльності монополіста «Укрспирт»; ефективності використання бюджетних коштів Державною прикордонною службою України, а також доцільності рішень Нацбанку в наданні кредитів для підтримки ліквідності банків.

Ми повинні нарешті усвідомити, що міжнародній спільноті непотрібні наші виправдування – вона вимагає реальних кроків щодо реформування країни на абсолютно всіх рівнях. При чому все це в умовах цейтноту. «Публічний аудит» вирішив комплексно відстежувати, у яких сферах та наскільки ефективно відбуваються такі кроки і чи відбуваються взагалі. Про це команда незалежних аудиторів інформуватиме у щотижневому аналітичному огляді. Так ми отримаємо наочну картину: скільки органи влади коштують українським платникам податків та що вони реально зробили для виведення країни з боргової ями.