Україна має офіційно визнати, що в ній є «громадяни другого сорту»

Ті, хто відмовляються нести службу на захисті України, повинні стати «громадянами другого сорту» і нести свій хрест усе своє життя.

Громадянину, який всупереч українського законодавства відмовляється іти на військову службу в ЗСУ під час мобілізації або виконувати накази командирів, треба видавати паспорт іншого кольору (припустимо білий); позбавляти його права обирати і бути обраним; займати державні посади і отримувати зарплату з бюджету; користуватися будь-якими пільгами, які надає держава; можливо, розглянути час їхнього більш пізнього виходу на пенсію: не в 60, а в 62, 63 чи 65 років.

 Семенченко вважає, що варто ввести таксу, сплативши яку потенційний боєць залишається у себе «на печі». На думку Семена, це може бути 2 тис. доларів. Йому заперечує відомий військовий аналітик Олександр Данилюк. Він каже, що захищати Україну – це честь і не може бути ніяких механізмів «відкупитися» від честі. Продовжу його думку – якщо людина відмовляється від такої честі, то, відповідно до українського законодавства, її місце за ґратами. На жаль, в Україні так багато дезертирів, що тюрем не вистачить. Тому, як компромісний варіант, я вважаю, потрібно позбавити цих людей можливості впливати на життя держави і отримувати від неї певні зиски чи пільги.

Ті, хто відмовляються нести службу на захисті України, повинні стати «громадянами другого сорту» і нести свій хрест усе своє життя.

А відкупитися чи відсидіти – це всього-на-всього тимчасове покарання, яке колись може забутися. Але Україна та її громадяни не повинні забувати таке ніколи.