За декілька тижнів до голосування на виборах вже можна робити висновки щодо якості роботи виборчих штабів ключових кандидатів. Критеріями при цьому будуть рівень виконання вказівок центральних штабів,
Попереду Порошенко
Чи зберігаються тенденції лідерства команди вінницького висуванця в усіх областях України – наразі сказати важко. Але на Вінниччині, незважаючи на зрозумілу і велику підтримку «свого» Порошенка, його штаби розвернули бурхливу діяльність. Спостерігаємо постійну присутність у місцевих ЗМІ, брифінги голови штабу, оперативну реакцію на появу «чорного піару» та інше. Важливо розуміти і кадрову якість команди Порошенка на Вінниччині. Очевидно, що й владна еліта області, за небагатьма винятками, намагається певним чином підтримувати земляка. Хто з певних політичних історій не може бути в офіційній обоймі, включається в процес на інших рівнях.
Рівень якості агітаційної продукції, зовнішньої та телевізійної реклами та способів розповсюдження якісно вирязняється на фоні опонентів. Якщо поруч стоять декілька агітаційних наметів, то це помітно одразу. Так, зовнішній вигляд агітаторів, їх кількість в наметі (якщо в Порошенка стоять по троє, то в наметах Гриценка, Ляшка Тягнибока - по одному) створюють певний імідж кандидата як людини, яка до справи агітації ставиться серйозно. Продукцію Порошенка роздають в іменних пакунках з логотипами, в наметах інших кандидатів брошури видають в руки.
Місцевий креатив. Поки що Порошенко - єдиний кандидат, який системно запрацював в інтернеті. Окрім офіційних сторінок в усіх можливих соцмережах, які ведуть київські прес-служби, ми нарахували три сторінки у мережах Фейсбук, Вконтакті, Однокласниках в межах області – "Вінниччина за Порошенка", та по 27 сторінок груп - в межах районів, які самі себе називають волонтерською ініціативою та постійно оновлюють інформацію. Також спостерігається активність присутності місцевих політичних експертів на телебаченні та в ЗМІ, які методично формують громадську думку на користь кандидата.
На бютівському фронті - без змін
Жодна з останніх передвиборчих кампаній для партії «Батьківщина» не обходилась без фінансових скандалів, звинувачень щодо невиплати коштів та беззмістовність і слабку організацію процесу.
І якщо минулі парламентські вибори можна було списати на фізичну відсутність лідера, яка знаходилась у в’язниці, то зараз робота партійного активу могла б бути на голову вище.
Отже фактичним керівником штабу є Людмила Щербаківська, яка, за законом, мала б припинити агітаційну діяльність після отримання посади заступника голови ОДА. Прізвища «нового» керівника невідомо. Зате відомо про чергові невдоволення соратників Юлії Тимошенко.
Агітаційні намети в обласному центрі практично агітують не за Тимошенко, а проти Порошенка, інформація в місцевих ЗМІ розміщується тільки централізована – прес-релізи центрального штабу, не спостерігається й активність численного депутатського корпусу «Батьківщини» на телебаченні, газетах тощо.
І якщо для експертів така картина звична, то люди пасивності не розуміють. Адже раніше все списувалось на підступні дії «злочинної влади» та тиск на опозицію, тепер, фактично перебуваючи при владі, всі недоліки партійного менеджменту вилізли, як проліски після зими. Інсайдери ж з орбіти «Батьківщини» говорять про основну причину – виділені кошти з Києва не доходять до призначених джерел. Жодних ноу-хау з подвійною бухгалтерією не видумують. Просто не розраховуються з агітаторами, накручують ціни на оргтехніку для Києва та інше. Декілька обласних депутатів, які відповідають за низку районів області, вже відмовляються брати відповідальність за перебіг кампанії. Адже вони об’єктивно побоюються, що після поразки Тимошенко на виборах, з членами ДВК, агітаторами та спостерігачами банально не розрахуються, а, набираючи людей здебільшого під своє слово, їм доведеться або платити борги з власної кишені, або ховати очі під час перебування в округах.
А з огляду на те, що значна кількість експертів заявляє про бажання Тимошенко зірвати вибори 25 травня, якщо стане очевидно, що перемога їй не світить, то такі побоювання більш ніж обгрунтовані. Також треба відзначити, що на сьогодні єдиний штаб, який розповсюджує агітаційну продукцію з ознаками «чорного піару» проти конкурентів – це штаб Юлії Тимошенко.
Перший непрохідний
Один з перших кандидатів, який виставив агітаційні намети у Вінницькій області, – Анатолій Гриценко. Щоправда, таку активність спостерігають здебільшого в обласному центрі, бо в районах організація на щабель гірша. Гриценко йде на вибори, використовуючи традиційні методи агітації. Газети, виступ на центральній площі міста та посильну присутність в медіа.
Казуси. Деякий подив викликала «активність» у виборчому процесі Гриценка – лідера партії «Громадянська позиція» відомого місцевого персонажа – Бориса Максимчука, який на сьогодні є головою обласного осередку «Європейської партії» Катеринчука. Щоправда, на щастя для Гриценка, вся активність одіозного громадського діяча зводиться до віртуальних закликів останнього в соцмережах записуватись в члени ДВК від Гриценка та розповсюдження закликів в усіх можливах пабліках.
Ляшко махнув рукою на Вінниччину
Одним з найбільших розчарувань 2014 року стала кампанія Олега Ляшка. Вся активність якого для області обмежуються його виступами на центральних телеканалах, київських прес-релізах в обласних виданнях та його особистої сторінки в соцмережі.
«Зірка» Ляшка несподівано спалахнула на Вінниччині приблизно за рік до парламентських виборів. Тоді Ляшко практично не вилазив зі сторінок районних та обласних газет та місцевих сайтів, публікації в яких переважно торкались болючої місцевої тематики. Сам депутат неодноразово бував як у Вінниці так і в районах. А область не один раз «гриміла» на всю країну з прив’язкою до скандального нардепа. То його побили на «Привокзальному ринку», то він змушував піти у відставку голову пенсійного фонду, то наїхав на мера Гройсмана за «транспортну реформу», то пограбували його приймальню, чи облили фарбою двері.
Однак найгучніша подія стосувалась все ж виборів. На перевиборах в обласну раду Ляшко виставив свою людину, і майже два місяці вся область та й певна частина країни спостерігала за «війною» регіоналів, бютівців та радикалів. Тодішній губернатор Вінниччини Микола Джига так охарактеризував ці вибори – дослівно «ми, слава Богу, пережили цей шок». А в самий день голосування, окрім самого Ляшка, в невеличкому районному центрі спостерігалась безпрецендента концентрація народних обранців на квадратний метр – до десятка нардепів від Партії регіонів, п’ять бютівських нардепів та зо три десятки обласних депутатів від різних фракцій. Хто зараз керує штабом Ляшка у Вінниці - невідомо, як невідомо, чи це кадрова проблема, чи відсутність фінансування.
Тігіпко, Королевська та інші
Тігіпко, шанси якого отримати скільки-небудь суттєвий відсоток на Вінниччині невеликі, велосипед (тобто, команду) винаходити не став, звернувшись по допомогу до колишнього очільника "Сильної України" в області - Григорія Деруна. На підсилення останнього прийшла і команда Сергія Татусяка. Але цілі цих колись впливових на Вінниччині груп звелися до одного - "пересидіти" вибори, не демонструючи жодної активності. Та це й правильно - про Партію регіонів, у складі якої вони тривалий час були при посадах, треба забути якомога швидше.
Не було активності і з боку Наталії Королевської, яка уже знялася з виборів. Без жодних місцевих ініціатив веде власну агітацію й команда "Свободи". Приїхав Тягнибок? Привід для акції. Не приїхав? Нічого вигадувати не будемо.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.