Другий після Кличко? А може й перший?

“Бліц-кампанія” виборів столичного міського голови у три тижні не дає можливості не те, що організувати змагання програм, а й навіть організувати елементарне змагання кандидатів, як особистостей. Нато

“Малює собі Кличко 70% довіри? Хай малює...” “Ліпить із себе Бондаренко потенційного переможця? Нехай ліпить?” Результат, ще раз повторимо нікого не здивує.

“Козирі” Кличка ті, що він майже 10 років поспіль претендував на посаду міського голови Києва. Однак програвав Черновецькому. Сьогодні, внаслідок відсутності “Льні-Космоса” Кличко позиціонує себе ледь не як безальтернативним кандидатом. Хоча більш беззмістовної кампанії, ніж є у нього зараз уявити собі складно. Кличко обіцяє “зміни”, але не пояснює які зміни.

Хоча... щодо “беззмістовності” ми, можливо, й помилилися. Ще більш абстрактною є виборча “кампанія” виконуючого обов’язки голови КМДА В.Бондаренко. Її просто немає. Але є проплачені публікації результатів соціологічних опитувань, згідно з якими він посідає уже друге (!) місце. Хоча до цього у рейтингах не фігурував ніколи. З абсолютного 0%  до другого місця...

За які заслуги? Певно лише за ті, що він одержав у повне користування, чи навіть власність столичний адміністративний ресурс, сформований на базі “молодої команди Черновецького”, яка шукає нового патрона.

Бондаренко посів посаду голови КМДА, яку з такою впертістю вимагали ліквідувати вчорашні опозиціонери під час правління Януковича. Але не ліквідували. Мало того – ганебно провалили голосування за об’єднання посад голови КМДА та Київського міського голови. Саботувала цю процедуру саме “Батьківщина”, висуванцем якої є Бондаренко. Виходить – посада потрібна, оскільки займає її “свій”?

Проте все це – внутрішні ігри. Сутність влади від того – займали її гауляйтери з числа “регіоналів”, або “Батьківщини” не змінилася абсолютно.

“Другий”, чи навіть, якщо повезе, “перший” номер на столичних виборах Бондаренко може “накрутити” виключно завдяки “каруселям”, які організує та забезпечить підконтрольний йому адміністративний ресурс. Інформаційну протидію цьому за декілька тижнів створити неможливо.

Бондаренко це добре розуміє, тому й не починає виборчу кампанію, не роз’яснює виборцям – чим він краще за інших кандидатів, і якою є його програма реформ у Києві.

Все це йому не потрібно. Як не потрібні і реформи. Адміністративний апарат, якщо йому вдасться провести свого шефа у мери може бути цілком спокійним – все залишиться по-старому. А саме це чиновникам і потрібно.