Дніпропетровськ: як живуть блокпости? #2

Сьогодні виникає багато запитань, щодо роботи блокпостів на виїздах з нашого міста. Продовжуємо розповідь керівника ІА "Гортранс", активіста Євромайдану, Михайла Тонконогого

Сьогодні виникає багато запитань, щодо роботи блокпостів на виїздах з нашого міста. Продовжуємо розповідь керівника ІА "Гортранс", активіста Євромайдану, Михайла Тонконогого

Разом з черговим взводу ДПС ДАІ міста, ми вирушили на блокпости, аби побачити, що реально відбувається там, як протікає буденне життя тих, хто самовіддано згодився охороняти спокій Дніпропетровців.

Ми розділимо репортаж на кілька частин – по кожній для окремого блокпосту. Отже, рушаймо!

Після візиту до Краснопільського блокпосту, ми рушили до найближчого сусіднього, адже за короткий проміжок часу нам потрібно було встигнути побувати на всіх постах.

Найближчим до Краснопільського виявився блокпост «Сурсько-Литовське».

Аби його знайти, ми витратили близько 15 хвилин, та їхали по такій дорозі, де і без сепаратистів уже моторошно.

Під’їхавши на блокпост, ми побачили, що на ньому вельми мало людей. Спочатку можна було подумати, що всі інші, хто не чергує зараз, просто відпочивають.


Аж-ні! На посту реально було лише п’ятеро хлопців, більшість з них відверто не дуже-то боєздатного віку та статури. Керівник зміни посту, на вигляд ледь молодший за незалежну Україну, постав перед нами сонним та дуже втомленим. Він залюбки пояснив, чому саме так перебігають справи у Сурсько-Литовському: сюди елементарно не відряджають людей, ресурсів катастрофічно не вистачає, тому зокрема, він сам – вже 5 ніч чергує без відпочинку, через те і виснажений.


Офіцер ДАІ, з яким ми їхали, в минулому працівник ГРУ СРСР, у розмові зазначив, що об’єкти розташовані вельми неправильно та некоректно, і цей блокпост «прибирається» професійними військовими ледь більше ніж за хвилину.

«Мені шкода хлопців – у протистоянні всі поляжуть миттєво» - констатував він.


Ми їхали далі зі змішаними почуттями. Звісно ж, всі ми щиро сподіваємось, що ворожа нога не ступить на нашу землю, проте маємо бути готовими до всього. Сподіваємось, що стан справ на цьому блокпосту піде на краще.

Михайло Тонконогий