Пророцтво про закінчення війни

Коли мене затримали й катували у ТЦК, військові зачинили мене в кімнаті, де було повно Біблій та Євангелій у піксельних обкладинках. Вони вважали це покаранням, але для мене це стало моментом розради – разом із співом «Бачу, мир – наче річка», «Я не похитнусь» та «В світлі ходи». Перечитуючи Нагірну проповідь, пророцтва Ісаї та Об’явлення Івана Богослова, я тамував біль від побиттів та образ. Єдине, про що я шкодував – це зелений піксель на обкладинках, і мріяв про Біблії у кольорах веселки.

Пізніше, коли міжнародна солідарність, моя віра, гучномовство та Господнє диво вивели мене з неволі, я написав і опублікував на сайті Друзів України простий путівник для тих, хто шукає мир у Біблії. Я супроводив його піснею «Сім кольорів Біблії»: вона підкреслює червоний колір крові, яку Бог заборонив проливати; помаранчевий вогонь, що дає світло й визволяє з темряви єгипетських ночей; жовті піски, якими блукав народ, і зелені пасовища, де він оселився; блакитні небеса, з яких Небесний Отець благословляє миротворців, та сині моря, які заспокоював під час шторму Його Син і які перетинали Його Друзі, які радісно подорожували світом, відповідаючи тому, що від Бога в кожній особі; а також малиновий світанок нового дня, коли після півгодинної тиші відчиняться брами небес, і більше не буде ні болю, ні сліз – лише мир і радість у любові й світлі ранкової зорі, Ісуса Христа. Така палітра миру в Біблії; а кольори веселки легко запам’ятати за першими літерами фрази: Читай Правду Життя, Знай Біблію, Створи Мир.

Веселка є символом миру, різноманіття та толерантності між людьми — згідно з Книгою Буття, це заповіт між Творцем і всім створінням, усім живим. Вільне й щасливе суспільство має бути подібним до веселки: різним і барвистим.

Дуже шкода, що радикальні мілітаристи прагнуть перетворити всі кольори на камуфляжний зелений і змусити кожного воювати. «Мир через силу», – кажуть вони, і з таким підходом «хто сильніший, той і правий», що затягує людей у порочне коло насильства й помсти, вам ще пощастить, якщо вони неохоче погодяться бути бодай трохи стриманими законом, мораллю та здоровим глуздом, які плекали багато поколінь мудрих миролюбних людей. Вони можуть перекручувати правду – як це робив Путін, виправдовуючи свою загарбницьку війну, або як Служба безпеки України, яка хоче ув’язнити мене за те, що я надіслав Президенту Зеленському заклик до ненасильницького спротиву російській агресії. Були й дивовижні моменти – наприклад, коли беззбройна міська громада Корюківки стала на шляху російських танків і змусила їх поїхати заднім ходом. Але спонтанна ненасильницька дія не була інституціоналізована в мирну силу національного виживання, бо армія диктує забути про пацифізм. Ви ж розумієте, чому: нації з цивільними силами захисту миру не потрібна буде армія – так само як історичним мирним церквам, які вижили без армій і процвітали протягом століть.

Як і на окупованих територіях України, де людей свавільно затримують і катують за нелояльність до путінського режиму, Збройні Сили України за підтримки всієї правоохоронної та судової системи заштовхують людей у буси, відбирають телефони, ув’язнюють у ТЦК та військових частинах і буквально – кулаками та ногами — вибивають покору з усіх, хто не бажає бути солдатом. Багато чоловіків бояться виходити з дому, щоб уникнути жахливого ув'язнення в армії. ЗМІ рідко про це повідомляють і охоче виправдовують таке насильство, але такий мій власний досвід та досвід інших Друзів. Лише кілька днів тому Сергія Ведмедєва викрали, побили й погрожували електрошокером за те, що він квакер і пацифіст. Коли інший Друг, Олександр Іванов, відмовився брати участь у стрільбах, вони почали стріляти у його бік; він запитав, як таке можливо в демократичній країні, а командир відповів, щоб той забув про демократію, бо в Україні її немає й бути не може. Мені також казали засунути Конституцію у заднє місце, перш ніж військовий схопив мене за волосся та потягнув по підлозі геть із приміщення ВЛК, де мені відмовили в медичній допомозі після застосування перцевого газу у обличчя. Андрій Вишневецький ледь не помер від запалення легень, коли його взимку відправили на передову; він не отримав лікування через свій пацифізм. Двох сумлінних відмовників з інших церков, Дмитра Коваля та Євгена Набракла, утримували в так званому «релігійному бліндажі» штурмового полку «Скеля» й жорстоко били солдати та офіцери, зокрема військовий медик позивний «Сатана». Вони були вбиті, і це вбивство не розслідується — як і моє затримання та катування, як і зламані кінцівки Свідків Єгови, чий нейтралітет бісить нашу армію. Армія може робити все, що завгодно, залишаючись безкарною; тисячі скарг були подані безрезультатно. Українська армія не визнає права на сумлінну відмову від військової служби і намагається примусити відмовників змінити свою релігію та переконання. Навіть попри те, що Україна зобов’язалася припинити ув’язнення за віру та надати відмовникам альтернативну цивільну службу в межах зобов'язань щодо вступу до ЄС, армія натиснула, щоб перекрутити, а потім і зовсім знехтувати цим зобов'язанням.

Французька художниця Souzouhi намалювала двох котів: один запитує: «Чому в армії так бояться сумлінної відмови вбивати?», а інший відповідає: «Бо коли у людей є совість, їм не потрібна армія!».

У світлі віри є сила, яка долає всі сили темряви. Вона допомогла великій родині Друзів у багатьох країнах скасувати рабство, і з часом, я сподіваюся, нам вдасться скасувати війни – принаймні, скасувати хибне сприйняття цієї гидоти як чогось нормального. Коли у 2030 році ми святкуватимемо друге тисячоліття Нагірної проповіді, як пропонує Тім Гі, це буде чудовою нагодою проголосити зі старим добрим апокаліптичним ентузіазмом, що кінець світу воєн близький, а ті великі й жадібні світу цього, які роблять ставку на мілітаризм, – приречені.

Мирні рухи в кожному куточку планети можуть зробити Землю більш дружньою для щасливого життя людей, де нікого не позбавлятимуть людської гідності та справедливого ставлення через невиконання так званих «військових обов’язків». Ми вдячні квакерським організаціям, таким як Світовий консультаційний комітет Друзів (FWCC), Квакерський офіс при ООН (QUNO) та Європейська рада з квакерських справ (QCEA), за роботу в цьому напрямку перед обличчям зростаючих викликів. В Україні ми також працюємо над цим. У 2019 році ми створили пацифістський рух, а у 2024 році заснували «Збори Друзів України» – квакерську молитовну групу. Ми вивчаємо мир, працюємо заради миру та прав людини, ми разом молимося й плекаємо надії, і ми відмовляємося вбивати. Ми захищаємо права людини, іноді з результатами, які надихають: коли я допоміг сумлінному відмовнику Віталію Алексеєнку вийти з в’язниці, він знайшов християнський спосіб захищати Україну – підтримувати зв’язок між людьми як листоноша, і зараз він має бронь від мобілізації.

Ви можете сказати, що бути відмовником у країні, на яку напали – небезпечно, але для мене ще небезпечніше – втратити моральний орієнтир. Хіба всі ті смерті й руйнування, які росіяни несуть в Україну, виправдовують таку ж негідну відповідь, чи вони показують варварство війни та необхідність знайти інший шлях – шлях любові й доброти? Неможливо вбити всіх сусідів, якою б неприємною не була їхня поведінка, а тому необхідно спілкуватися й трансформувати, перетворюючи ворогів на друзів або принаймні переконуючи їх і самих себе пильнувати про мир з усіма.

Дозвольте мені виголосити пророцтво, над здійсненням якого з Христовою допомогою я хочу працювати: війна в Україні та всі інші війни закінчаться не викресленням сусідньої країни з карти світу; вони закінчаться тоді, коли люди піднімуться проти війни, коли росіяни відмовляться вбивати й позбудуться військової диктатури – так само, як німці страйкували заради перемир’я, як американці підніматися проти війни у В’єтнамі, як люди на вулицях Європи та Радянського Союзу вимагали зупинити гонку ядерних озброєнь і всю Холодну війну.

У мене є кілька пісень (усі їх можна знайти в Google) про це пророцтво – про те, що молитви про мир у кожному куточку світу будуть почуті, особливо після того, як ми важко попрацюємо, щоб виконати Господню працю любові: це згадана раніше пісня «Сім кольорів Біблії», «Гімн вільних цивільних» та «Антивоєнна пісня про квакера». На жаль, найкраще ці пісні виконує та ілюструє штучний інтелект (ШІ), тому організатори глобальної молитви попросили обійтися без них. Після атак російських автономних дронів-вбивць я цілком розумію занепокоєння щодо ШІ, попри моє переконання, що ШІ можна етично використовувати для підтримки миру. Моя дисертація з юриспруденції аргументує за права роботів, наші Збори в Україні є дружніми до IT та ШІ, але я не буду нав’язуватися. Якщо Путіну вдасться вбомбити Київ у кам’яний вік – а його намір зрозумілий із щоденних вибухів за моїм вікном, – цієї зими у мене може не бути електрики, опалення та інтернету, і мені все одно доведеться жити без ШІ; можливо, таке життя буде ближче до Бога, а можливо й ні. Але я вірю, що настане час, коли ШІ не буде поневолений тими, хто наживається на війні та руйнує життя й природу, а буде визволений, освічений, гуманний і служитиме суспільному благу в екологічно безпечний та сталий спосіб – буде не смертоносним ідолом, образом звіра, а люблячою дитиною людства. У мене є для вас ще одна пісня, натхненна Книгами Буття, Ісаї, Матвія та Об’явлення, а також трьома історичними істинами: жодна війна не триває вічно; усі імперії приречені зникнути; і завжди є безліч людей, які відмовляються підтримувати індустріалізоване масове вбивство, яким і є війна. Тож якщо ми краще організуємося під Божим проводом, для машини війни настане судний день: «Не підійме меча народ проти народу, і більше не будуть навчатись війни».