Переслідування опозиції і дипломатів: як гартується диктатура в Україні

Переслідування опозиції, лідерів думок, військових командирів та свободи слова в Україні серйозно непокоять. Команда "Європейська Солідарність" у ВР заявляє про політичний тиск та подвійні стандарти

Перешкоди опозиційним дипломатам

Народного депутата від "ЄС" Олексія Гончаренка не випустили на конференцію, організовану Парламенстькою Амамблеєю, де відповідно до рішення Бюро ПАРЄ він мав бути одним з доповідачів. Вагомої причини для цієї заборони немає та й відповіді бодай про офіційну причину відмови влада не надала. Натомість іншим представникам ВР дозвіл на участь в цьому міжнародному заході надали. Що це, як не показова "порка" опозиції на міжнародному рівні? Не думаю, що європейські лідери це "проковтнуть", адже в ЄС "придушення" опозиції розцінять як прояв диктатури, чим він, по суті, і є.  

І це не перший, і не останній випадок блокування закордонних відряджень для опозиційних депутатів ВР та дипломатів. Чого вартий лише розведений цирк про виїзд на кордон Петра Порошенка, який кілька разів розігрувався на всю країну. 

Прихильникам партії навіть довелося збиратися на масові мітинги біля кордону та в аеропорту "Жуляни", щоб відстояти дипломатичну поїздку лідера опозиції.

Переслідування військових командирів

Чого вартий лише напад на Романа Червінського. Як офіцер ССО, він був учасником групи, яка проводила спецоперацію з вербовки російського пілота, щоб той перевіз в Україну російський літак.

Операція провалилася, на жаль. Червінський переконаний, що провалу операції сприяв витік інформації з ГУР. Аеродром для прийому літака, обстріляли рашисти. Були загиблі.

І зараз Роману Червінському "шиють" злочин, який призвів до збитків внаслідок бомбардування росіянами і смертей через російські ракети. Просто вдумайтеся в абсурдність цієї "справи"!

Тобто якщо операція, як часто буває на війні, провалюється, то це буде підставою для притягнення командирів до відповідальності?

Це пряма погроза військовим, аби вони були обачні з тим, що роблять та говорять у випадку, якщо це не подобається владі. Можна і під "роздачу" потрапити і під репресії. 

Репресії для військових. Під час активної фази війни. Думаю, це все, що треба знати про "адекватність". До того ж у "справі" Червінського Шевченківський районний суд визнав, що в бомбардуванні винний він, а не росіяни. Ну, хіба це не жах? Навіть цинізмом таку поведінку суду не назвеш. Ясно, що він "кишеньковий", бо жодна незалежна інстанція не взяла б на себе відповідальність за такий не просто не правочинний, а небезпечний під час війни висновок.

Активний наступ на свободу слова

Опозиційних політиків не пускають в прямий етер телемарафону.  Дипломати і депутати ВР від Європейської Солідарності, які постійно спілкуються з лідерами країн ЄС, прохають надавати армії більше зброї, боєприпасів і фінансів для підтримки нашої економіки - не мають жодної можливості розповісти про це ніде, окрім як в персональних Телеграм-каналах та на Фейсбуці. Вони не мають голосу. Блогова журналістика набуває популярності, але і вона цензурується. Національні інтернет-медіа не приймають матеріалів від опозиції навіть в рубрику "Блог", який не модерується сайтом. Що вже й казати про "новини". Усього за 1,5 роки вони перетворилися на пропаганду "Слуг" з усіх-усюд, а так звані "журналісти" - на агітаторів за партію. До речі, всіх журналістів також перевіряють на "політичну придатність" під час взяття на роботу, навіть стажерів. А їхні матеріали цензуруються. 

Що це, як не системна побудова політичної вертикалі? І головне, чи не зайде це настільки далеко що навіть свободолюбних українців вдасться зазомбувати дешевими "серіальними" трюками так, що вони будуть готові заплющити очі навіть на найогидніші прояви диктаторства.