Поки не пізно: КМДА має перейти від гучних багаторічних розмов до конкретних дій

3 ноября 2021, 15:07
Владелец страницы
Політичний діяч
0
36
Поки не пізно: КМДА має перейти від гучних багаторічних розмов до конкретних дій

Київські водойми продовжують потерпати від забудовників, каналізаційних стоків, забруднення будівельним та побутовим сміттям.

Що було

           
До мене, як правозахисниці та лідерки Жіночого руху «ЗА МАЙБУТНЄ», звертаються сотні киян, стурбованих жахливим екологічним станом київських річок, ставків та озер. Людей лякає швидкість та легкість з якою чиновники місцевої влади роздають забудовникам прибережні зони та навіть водний простір для зведення чергових висоток. З іншого боку киян засмучує майже повна байдужість влади до охорони та відродження екологічної чистоти унікального водного ландшафту столиці, який все більше потерпає від забруднення будівельним та побутовим сміттям, каналізаційних та промислових стоків.


Київський еколого-культурний центр наводить дійсно тривожну, я б навіть сказала, жахливу статистику. За останні кілька років Київ перетворився із найзеленішого міста Європи на одне з найбрудніших міст світу. І в першу чергу це пояснюється масовим знешкодженням зелених зон та водойм на тлі будівельної «золотої лихоманки».


Лише уявіть масштаби загрози екологічної катастрофи! На сьогодні у Києві залишилося біля 200 озер та 100 ставків. З них, як свідчать результати останнього дослідження науковців, кожне третє озеро частково забудоване, а на кожне друге вже робили замах забудовники. Щороку в столиці знищуються нові водні об’єкти: Київрада переводить озеро до статусу «технічної водойми», а потім віддає забудовникам. Останні засипають озеро піском та будують висотку. Або перетворюють водойму на відстійник для будівельних відходів, як це, до речі, колись сталося із чудовим київським озером Горячка.


Дивує те, що на сьогодні ніхто не може точно сказати, скільки всього водойм залишилося в столиці. Відповідно до Водної стратегії м. Києва 2018-2025 років, станом на 2018 рік мерія нарахувала 570 водойм. На баланс КП «Плесо», у 2009 році, було передано 417 водних об’єктів. Але, скільки з них «вижило» за останні 12 років ніхто не знає, адже міська влада дуже часто заплющувала очі на «зневоднення» міста. Повторюся лише, що за орієнтовними даними аналітиків Київського еколого-культурного центру, з початку XXI століття, ми втратили 335 озер та понад 10 ставків. У 2017 році було забудовано озеро Ковтун у Дарницькому районі. В тому ж році аналогічна доля спіткала озеро Ковтуб на Позняках та Качине на Дарниці. На місці безіменного озера в районі вул. С. Бандери з’явився гіпермаркет «Метро» тощо.

 

Що маємо

А «маємо ми те, що маємо», – як казав відомий «класик» сучасної української політичної думки. Київські чиновники продовжують бездумно знищувати водні артерії столиці. Київрада вже передала забудовникам озера Батьківщина (Бортничі, 11,2 га), одне за найчистіших київських озер Лукове (Оболонь, 8 га), Вязки (Осокорки, 7 га), Малий Небріж (Осокорки, 2 га), частину берегу озера Вирлиця. Активно забудовуються береги та частина озера Глинка.

 

У 2007 році киянам величезними зусиллями вдалося відібрати у забудовників озеро Лебедине. А ось озеро Заспа відбити не вдалося. На сьогодні його береги засипано намивним піском під будівництво. Активно намивається пісок під забудову берегу річки Коник, незаконні гідронамиви спостерігаються на озерах Алмазне, Вітовець, Заплавне, які знешкоджують флору та фауну цих водойм.

Прикладів безліч. Вражають масштаби? Київську міську владу, здається, аж ніяк…


Нещодавно до мене звернулися кияни з проханням якось вплинути, якось достукатися до високих кабінетів КМДА та зупинити навмисне забруднення річки Сирець, Совських Ставків та озера Райдужне. Пообіцяла зробити все, що в моїх силах.


Разом із колегами, зокрема координаторкою проекту «Екологічний Київ» Олександрою Маяцькою від Жіночого руху «ЗА МАЙБУТНЄ», відвідали ці місця. Жахнулися! Річка Сирець, яка несе унікальну за своїми якостями джерельну воду та впадає у Дніпро, перетворилася на отруйний струмок. Ще у 2017 році Київрада обіцяла відновити екологічну чистоту Сирця, відрізати від водойми численні каналізаційні комунікації приватного сектору та комерційних структур й навіть захистити річку бетонним колектором. Проте, як ми побачили, до сьогодні нічого не зроблено: береги забруднені будівельним та побутовим сміттям, замість джерельної води у Дніпро щодня впадають сотні й тисячі кубометрів отрути.


Не краща ситуація на Совських ставках. Водойма також забруднюється будівельним та побутовим сміттям, поверхня води вкрита товстою різнокольоровою масляною плівкою каналізаційних стоків. До речі, минулого року КМДА оголосила про створення навколо Совських ставків екопарку і навіть повернула через суди водойму від забудовників до комунальної власності (у минулому місяці останню крапку в цьому питанні поставив Касаційний суд у складі Верховного суду України). Таким чином, віднині київській міській владі ніщо не заважає виконати обіцянку та почати комплексний порятунок Совських ставків. Дуже хочеться вірити, що саме так й станеться.


Відвідали також озеро Райдужне. Попри те, що водойма має статус природоохоронного заказника, а 2018 року міська влада витратила понад 30 млн грн на фільтрацію води, благоустрій прилеглої території, та будівництво очисних споруд, озеро як і раніше забруднено отруйними стоками та кишковою паличкою. І це при тому, що влітку в озері купаються дорослі та діти. Словом – жах!

 

 На чому серце заспокоїться

А серце, принаймні моє, заспокоїться лише тоді, коли київська громада змусить чиновників мати хоч краплю совісті та зрештою припинити будівельний шабаш на водоймах. До речі, Жіночий рух «ЗА МАЙБУТНЄ» підготував  звернення до начальника Управління екологічних та природних ресурсів КМДА Олександра Возния. Вимагатимемо надати інформацію про екологічний стан річки Сирець, озера Райдужне, Совських ставків, про заходи щодо поліпшення екологічного стану водойм, про витрачені на це кошти міського бюджету, про обсяги фінансування та план дій на 2022 рік.


Окрім того будемо настоювати на винесенні цього питання на розгляд найближчого засідання Постійної комісії Київради з питань екології та його розгляді за участю незалежних експертів, громадських організацій та представників Державної екологічної інспекції України.


Переконана в тому, що спільний громадський контроль за цими болючими екологічними питаннями в решті решт змусить міську владу перейти від гучних багаторічних передвиборчих лозунгів про необхідність рятування київських водойм до конкретних дій. Адже капля точить навіть каміння! Не маю сумніву, що разом нам вдасться змусити «господарників» столиці не лише відновити чистоту екологічного водного балансу, але й напрацювати міцну звичку не плювати в колодязь, з якого п’ють люди!

Рубрика "Блоги читателей" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости Киева
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.