Кияни можуть залишитися без озер.

Київ ризикує перетворитися в «пустелю». У столиці через неналежне ставлення зникають водойми

Сьогодні багато київських водойм завдяки багаторічній політиці байдужості до водних об'єктів перебувають в жалюгідному стані. У 1991 році в Києві було 486 водойм. Сьогодні їх залишилося трохи більше 400. На балансі у КП «Плесо» 112 водоймою, ще 150 водних об'єктів перебувають в парках і природно-заповідний фонд, а всі інші безхозні. У столиці тільки 4% водойм мають паспорти. Решта не мають чітко виписаних юридично закріплених кордонів. Тому їх безжально засипають, забудовують, перетворюють в несанкціоновані звалища. А кожна водойма важлива для киян. Озера - це блакитні легені столиці.

Київрада прийняла рішення про паспортизацію столичних водойм. Але це стосується тільки водних об'єктів, які стоять на балансі КП «Плесо». А що робити з рештою? Чомусь комунальному господарству на баланс передають тільки найбільш благополучні водойми.

Точної кількості водних об'єктів в Києві не знає ні хто... Тільки річок, за приблизними підрахунками, понад 70 і це тих, які мають назву. А скільки загнали в труби, і вони тепер течуть під землею? Адже при будівництві Києва дрібні річечки, струмочки часто перетворювали в дощові колектори, змушуючи їх текти під землею. Так скільки ж озер, ставків, річок, потічків в столиці? Давно вже пора підійти до їх інвентаризації з усією відповідальністю. Необхідно зробити загальний Реєстр водойм Києва, привернути до цієї скрупульозної, непростої специфічної роботи наукові інститути. Нехай вчені, фахівці географи, гідрологи, гідробіологи дадуть свої висновки - вважають в Асоціації рибалок України. 

Ті рішення, які сьогодні приймає Київрада, часто несуть декларативний характер, а не вирішення самої проблеми. Напевно, на це через вибори... і тому важливі питання для киян не вирішуються, а набувають в устах депутатів чисто популістський характер. До цього варто додати, що рішення приймають в основному аж ніяк не фахівці, часом навіть не розуміючи суті питання.

Останні двадцять років столичними внутрішніми водоймами, фактично ніхто не займався. Комунальне підприємство «Плесо» через мізерне фінансування займалося лише прибиранням прибережної території. Це теж саме, що підмітати в під'їзді і чекати, що від цього стане чистіше в самій квартирі.

Водойми - це живий організм. Для його підтримки необхідний комплексний підхід. В результаті близько 80% столичних водойм вимагають розчищення і днопоглиблення, а також викосу зайвої водної рослинності та зариблення рослиноїдними видами риби з метою природної меліорації. Сьогодні на берегах столичних водойм побудовані різні «розливайки» та «шашличниці», які своїми «відходами виробництва» явно їх не оздоровлюють... 

У кожного випадку загибелі водойм є конкретне людське ім'я. На жаль природоохоронні та контролюючі державні структури демонструють повну неспроможність в боротьбі з неналежним ставленням до них. Як показала практика, вони можуть тільки зафіксувати факт події. А попередити вбивство водойм, а тим більше знайти винних і гідно їх покарати - такі факти маловідомі. Ось і множаться з кожним роком випадки злочинної поведінки зі столичними водоймами. А винуватці залишаються безкарними...

Cтоличний Армагедон...

 Ось тільки кілька прикладів неналежного межуючого зі злочином ставлення до столичних водойм: озеро Сонячне - багатостраждальна водойма. Дарницький мікрорайон будувався ударними темпами. У 1956 році для його обігріву була побудована ТЕЦ-4. Але басейни для відстоювання відходів її виробництва не встигли побудувати (після відстоювання тверді частинки повинні були залишатися на дні. Воду після очищення застосовували у виробництві повторно, а шлак повинні були вивозити на полігони). Тому було виділено в тимчасове користування для зливу розпеченої вугільної суміші три водойми: Дарницьке, Гарячка і Сонячне (природні озера з каскаду озер, які тягнуться по всьому Харківському мікрорайону до Дніпра). Озеро Дарницьке шлаком заповнили повністю і засипали зверху ґрунтом.

Після цього ТЕЦ-4 почала зливати відходи свого виробництва в озеро Сонячне. Але це тривало недовго, так як в 1992 році була побудована траса по вулиці Ревуцького, яка і перекрила цей злив. Але, тим не менше, озеро Сонячне отруєно, в ньому категорично заборонено купатися. На вигляд озеро є, а виявляється, що це важко хворий організм, який вимагає дорогого й тривалого лікування.

Після Сонячного розпечені вугільні стоки потекли в озеро Гарячка. Сьогодні ТЕЦ-4 перетворило озеро Гарячка в столичний Армагеддон, зливаючи розпечену вугільну суміш в це природне озеро. На жаль, ні якими силами вже неможливо відновити це прекрасне озеро. Воно вбито...

Жителі Дарницького району піднялися на боротьбу за право дихати чистим повітрям. Здається, вугільних шахт в столиці немає, але в той же час терикони з відпрацьованої вугільної суміші ТЕЦ створює прямо посеред густо населеного району. І не де-небудь на пустирі, а на місці природного озера, яке входить в каскад озер, які тягнуться до самого Дніпра.

«Це безумство вбивства київських водойм потрібно терміново зупинити!» - каже начальник Управління екології та охорони природних ресурсів Департаменту міського благоустрою та природного середовища при КМДА Андрій Мальований - І те, що відбувається на озері Гарячка, є наочним прикладом сформованого за останні роки ставлення до столичним водойм. Ми повинні з Вами зрозуміти, що все в природі взаємопов'язане - всі підземні і поверхневі води - це єдине ціле. І вбиваючи озеро, ви вбиваєте частинку Світового Океану. Озеро Гарячка входить в каскад з 36 природних озер, які блакитною лінією проходять по всьому мікрорайону.

У вбивстві озера винні не тільки тепловики. Сюди на самоскидах привозять гори сміття. Подивіться на пластикові пляшки, які двометровим шаром накрили уцілілу від вугільної суміші водну гладь»

 Природну, мальовничу водойму перетворили в Київський водний Армагеддон. І це в той час, коли величезна кількість машин з вихлопними газами, промислові гіганти, які через те, що місто розростається «переселилися з околиць майже в центр міста - всі ці фактори ніяк не поліпшують екологічне здоров'я, як самого міста, так і його жителів. І тому ці природні озера є дуже важливі для міста. Вбиваючи їх - наноситься смертельний удар по здоров'ю киян.

В озері Гарячка на Позняках знайдені токсичні речовини. Незалежна акредитована лабораторія Національної академії наук України провела експертизу води в озері Гарячка на Позняках (Дарницький район) та виявила в ньому токсичні речовини. Згідно з результатами аналізів, у воді перевищені рівні ванадію, селену і миш'яку.

Вода Гарячки - токсична. Вона отруєна ванадієм (перевищення в 15 разів) - 294 мкг в л, селеном (перевищення в сім разів) - 72 мкг в л, і, що особливо страшно, миш'яком (арсеном) - 294 мкг в л (перевищення в 14 разів). Заборонена до використання щуряча отрута - талій - міститься у відносно невеликій кількості і турбувати нас не повинна (всього 1 мкг в 1 л), і погіршує якість води «всього лише» до третього класу», - йдеться в повідомленні Незалежної акредитованої лабораторії.

Також наголошується, що за першими трьома показниками поверхнева вода озера, яка без хімічної очистки йде в озера Сонячне, Нижній Тельбін і далі в Дніпро, віднесена до четвертого, гіршого з можливих класу якості.

Але це не всі біди, які несе в собі цей Київський Амагеддон, в який перетворилося природне озеро Гарячка. Воно створює серйозні проблеми місцевим жителям. Особливо у вітряні дні. Над відходами попелу піднімаються великі хмари пилу через золу від Дарницької ТЕЦ. Вона може бути небезпечною для людей з проблемами органів дихання. В першу чергу, зола вражає органи дихання, тому краще не виходити на вулицю і не відкривати вікна. Особливо тим, у кого є астма або алергія. Ось так мешканці прилеглих будинків змушені з цим жити, в закупорених від спеки квартирах і не випускаючи на вулицю дітей, щоб ті не наковталися цього смертоносної пилу.

Подальше забруднення водойми може призвести до значного зростання онкологічних захворювань в Києві.

Потрібно зробити акцент на тому, що ТЕЦ-4 до сих пір не побудувала бетонних басейнів для зливу і відстоювання розпеченій вугільної суміші. А адже вже пройшло більше 60 років... Яке наступне озеро вб'є ТЕЦ?

Так само слід згадати про тяжкий стан знаменитих столичних Совських ставків. Їх стан не просто катастрофічний, він жахливий. Совські ставки обміліли, росте трава й очерет, завалені сміттям, перетворюються в болото. Неодноразові випадки потрапляння в них каналізаційних стоків…

І таких прикладів неналежного ставлення до столичних водойм дуже багато...

Актуальність проблеми.

Ми хочемо жити в чистому місті, дихати чистим повітрям і пити чисту воду!

Ці нехитрі, але необхідні для нормального життя норми хочуть мати більшість наших співгромадян.

Згідно опитування, переважна більшість українців (89%) вважають проблеми екології та стану навколишнього середовища актуальними для країни.

Поганою і катастрофічною екологічну ситуацію в своїй місцевості вважають більше половини наших громадян (57%).

 Із запропонованого списку проблем екології і навколишнього середовища найбільш характерними для своєї місцевості жителі України назвали забруднення водойм (34%); забруднення атмосфери / загазованість (29%); зменшення площі лісів / парків / зелених зон (24%); погіршення здоров'я людей (23%); погана якість питної води (22%); антисанітарний стан території (17%); зміна клімату / парниковий ефект (15%), а також вплив хімічних речовин на продукти харчування (14%).

Щорічно через забруднення навколишнього середовища в світі помирає 1,7 млн. дітей ВООЗ повідомляє, що чверть всіх дитячих смертей у віці до п'яти років відбувається через забруднення навколишнього середовища.

Всесвітня організація охорони здоров'я серед першочергових причин називає забруднення води і повітря, пасивне куріння і відсутність адекватної гігієни.

Забруднення навколишнього середовища особливо небезпечно для маленьких дітей, у яких розвивається імунна система. А також невеликий розмір органів і дихальних шляхів роблять дітей особливо вразливими перед брудним повітрям і водою.

Статистика лякає як у плані смертності, так і в рівні захворюваності, в тому числі в довгостроковій перспективі. Громадськість закликає уряди до термінових дій, які зробили б світ більш безпечним для дітей.

- Інвестування в усунення екологічних ризиків для здоров'я, такі як поліпшення якості води або використання більш чистих видів палива, призведе до значного поліпшення ситуації зі здоров'ям - вважають в Асоціації рибалок України.

ДОВІДКА

Чисельність населення України стрімко скорочується. Чисельність населення в Україні, за оцінкою, на 1 січня 2018 року становила 42 млн 386,4 тис. Осіб. Протягом 2017 року чисельність населення зменшилася на 198,1 тис. осіб.  Перевищення числа померлих над числом народжених залишається істотним: на 100 померлих - 63 народжених. 

Державні стратегічні документи України на 94% відповідають Цілям сталого розвитку до 2030 року, прийнятим Генеральною асамблеєю ООН, проте реалістичність їх впровадження в життя менше - 60%.

Найбільш відповідають зазначеним Цілям урядова Середньострокова стратегія розвитку, Державна стратегія регіонального розвитку і Стратегія сталого розвитку України.

Експерти провели додаткове дослідження і виявили, що менше 60% державних стратегічних документів інтегровані з Цілями сталого розвитку від ООН.

Цілі сталого розвитку були прийняті Генеральною асамблеєю ООН 25 вересня 2015 року, які включають 17 цілей на глобальному рівні і 169 завдань, а їх складовими є гідне життя людей, доступ громадян до основних послуг охорони здоров'я та освіти, захист екосистем в інтересах суспільства, партнерство - мобілізація глобальної солідарності в інтересах сталого розвитку, правосуддя і процвітання - побудова прозорої економіки.

Україна адаптувала для себе 86 національних завдань і 172 національних орієнтири.

В Україні змінилися будівельні норми

Мінрегіон розробив і затвердив пакет нових вимог, яким повинна буде відповідати кожне будівництво в країні.

З 1 вересня в Україні починають діяти нові державні будівельні норми (ДБН), розроблені Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Нові правила забудови вводять "блакитні лінії", що обмежують висотність, "зелені лінії", що регулюють будівництво в зелених зонах, "жовті лінії", які обмежують висоту будівель біля основних доріг і магістралей в населених пунктах особливої важливості для безпечної евакуації.

Крім того, будівельні норми обмежують щільність і поверховість забудови - в містах з населенням до 50 тис. осіб будинки повинні бути не вище трьох поверхів, у більших містах (100-150 тис. ос.) - тільки дев'ятиповерхівки, і лише в мегаполісах дозволяється будувати будинки заввишки понад 20 поверхів.

У документі прописана також заборона на розміщення паркінгів на території житлових комплексів. Альтернативою можуть стати підземні гаражі або відкриті майданчики за 300-500 м від будинку.

А ще, з першого вересня пішохідні зони повинні проектуватися з урахуванням потреб людей з інвалідністю, а люки та дощоприймачі і зовсім більше не будуть проектуватися на тротуарах.

Демонстранти і провокатори. 

- На сьогоднішній день проблема з водними об'єктами столиці для жителів дуже болюча. Вона загострилася з активізацією будівництва. Якщо терміново не почати впроваджувати програми Зеленого будівництва, яке передбачає збереження природних умов в процесі створення рекреаційного комплексу під час розширення меж мегаполісу, то Київ чекає досить похмура перспектива.

Всі ми пам'ятаємо, що в останні роки в різних районах столиці місцеві жителі вставали на захист своїх водойм. Це гучна історія з Качиним озером. Протистояння часом доходило до кровопролиття. Але чи в усіх випадках місцеві жителі відстоювали інтереси саме водойм, а не шукали в цьому протистоянні якусь вигоду. На жаль псевдо активістів, які займаються рейдерством і відвертим вимаганням у нас вистачає.

Взяти хоча б ситуацію на озері Небреж. Група людей переслідують якісь свої особисті інтереси вводять в оману місцевих жителів, обіцяючи їм, що прилетить чарівник на «блакитному» вертольоті і зробить на пісках Екопарк. Це не правда. Правових підстав для цього немає! Озеро Небреж - це піщаний кар'єр. І тому природно-заповідної цінності не має. Там не проходить шлях перелітних птахів, на ньому немає рідкісних рослин або тварин. Тому юридичних або природоохоронних підстав вимагати на його місці зробити Екопарк не існує! Це теж саме, що робить заповідником калюжу після дощу.

Так, дійсно, на місці піщаного кар'єру виникло озеро. За багато років його існування там утворилася своя екосистема. Це жива прекрасна водойма. Але стверджувати і вводити в оману місцевих жителів про його унікальность не можна.

Що ж пропонують зробити любителі шашликів і літніх пікніків, як, на їхню думку, повинен виглядати «Екопарк»?

Головна ідея «Екопарк на Осокорках» - комерційна діяльність. Про це чітко прописано в концепції створеної «громадськими активістами».

Отже, що планується в «Екопарк»: кав'ярні, прокат велосипедів, човнів, організація мотузкових парків, наметових містечок. Для розваги городян плануються організувати концертні майданчики, ярмарки. Для активного відпочинку облаштують яхт-клуб, спортивні майданчики, зроблять платну спортивну риболовлю... Комерційна масштабність парку вражає.

Однак активісти забули, що головна мета ландшафтних парків не комерційна діяльність, а збереження унікальних природних комплексів. У концепції не вказано перелік червонокнижних тварин і рослин, який повинен охороняти ландшафтний парк, немає наукового обґрунтування, ні плану розвитку парку. А найголовніше - не прописаний джерело фінансування. Активісти розраховують, що Київська адміністрація виділить гроші на створення «екопарка», тобто бізнес-проект за гроші міста.

Причина протистояння - територія поруч з кар'єрними озерами Небреж і Тягле на Осокорках, які виникли в кінці ХХ століття в період активної забудови Харківського масиву.

На території в 90 га, АТ АКБ «АРКАДА» планує побудувати сучасний екологічний мікрорайон з великою зоною зелених насаджень (52% території займатиме парк з озером: пішохідні та вело-доріжки, з упорядкованою інфраструктурою: пляжі, дитячі та спортивні майданчики, рекреаційна лісо-паркова зона, де еко-середовище має бути максимально збережене заради природних мешканців і рослин.

Якщо чесно я не бачу великої різниці між цими двома Проектами. Якщо говорити серйозно, то всі пункти, прописані в Проекті, називаються «благоустроєм прибережної території», але ні як не Ландшафтний парк... і тим більше створення комерційного «Екопарк». Що ж робити, щоб вирішити проблему. З одного боку ошукані купкою пройдисвітів місцеві жителі, а з другого боку забудовник, який має абсолютно всі законні документи і збирається будувати поруч з озером? Зауважте не на місці озера, а поруч з ним. Як же в цьому протистоянні зберегти водойму?

Адже в даній ситуації обидві сторони зацікавлені в процвітанні озера Небреж. Місцеві жителі бачать у ньому прекрасний природний об'єкт поряд зі своїм будинком. А забудовник розуміє, щоб добре реалізовувалися побудовані ним квартири, потрібен козир. І козир - озеро Небреж. Протистояння людей було почуто, і забудовник взяв на себе соціальні зобов'язання з благоустрою цієї водойми. Представлений громадськості План дійсно радує. На озері передбачено створення цивілізованих пляжів, дитячих і спортивних майданчиків, зручні вимостки для рибалок-аматорів, включаючи людей з обмеженими фізичними можливостями, чого немає сьогодні в Україні. Пішохідні та вело доріжки навколо водойми. Парк. Алеї. Створення Арт простору для виступу в амфітеатрі на свіжому повітрі артистів. І багато іншого. Озеро дійсно стане культурним і оздоровчим Центром для всього мікрорайону. При цьому його територія залишиться природного. Перетворення торкнуться і самого озера. Воно буде очищене від зайвої водної рослинності. А щоб озеро було воістину живим, і вода в ньому не цвіла, як в болоті, проведуть зариблення. У тому числі і рослиноїдних видами риби для природної меліорації водоймища.

Забудовник вже почав реалізацію проекту: очищає лісопаркову зону, зариблює озеро, облагороджує техногенну територію, перетворену місцями на сміттєзвалище, а місцями - в справжню клоаку з кримінальним елементом. Організації інфраструктури (облаштування парку, зведення шкіл, дитячих садків, установи для медичного обслуговування, ігрових і спортивних майданчиків, комфортні місця для відпочинку біля води) буде йти паралельно з будівництвом масиву. Подбає забудовник і про автономне забезпечення житлового масиву чистою питною водою. Житловий масив «Патріотики на озерах» планується так, щоб життя людини в житловому комплексі гармоніювала з навколишньою природою, а птахам і звірам - забезпечити здорове середовище проживання. На жаль, інші будівельні компанії до створення інфраструктури та благоустрою території відносяться за залишковим принципом.

Крім того, проект передбачає використання природних джерел енергії для освітлення в парку і по всьому масиві. Джерела відновлюваної енергії будуть слугувати і для забезпечення комфортним життям в будинках. А для столиці сьогодні питання енергозбереження стоїть на першому плані.

Дивлячись на План майбутнього житлового масиву бачиш, що все буде потопати в зелені. Пропонується сучасний екологічний мікрорайон.

Зелені насадження позитивно впливають на мозок. Завдяки ним у дітей підвищується увага і робоча пам'ять. Зелені насадження корисні для психіки. Вони стимулюють розвиток креативності та дослідницької діяльності. А в місцях, де багато зелені - чистіше повітря.

 Хочеться вірити, що такі зелені норми при будівництві візьмуть на озброєння й інші забудовники. Початок покладено! - вважають в Асоціації рибалок України - Адже Київ зовсім недавно, якихось двадцять років тому був найзеленішою столицею Європи. А сьогодні з багатьох причин входить в десятку найбрудніших міст Європи... Тому нам є до чого прагнути.

Давно пора столиці переглянути екологічну політику в розвитку мегаполіса. Тим більше, що кожен рік населення столиці збільшується на двісті тисяч чоловік - про це неодноразово говорив мер Києва Віталій Кличко. Столиці потрібні інвестори, які можуть облагородити територію, створити зону відпочинку, покращити інфраструктуру, створити робочі місця для міста. І все це бажано зробити за короткий проміжок часу і без вливання бюджетних коштів. 

ДОВІДКА

 За підсумками 2017 року, в Україні накопичено 12 млрд тон відходів, з яких 12 млн тон - це небезпечні і отруйні речовини, які провокують рак у населення. При цьому в країні тривалий час діяв мораторій на екологічні перевірки, який, за даними експертів не тільки повністю зруйнував створюваний десятиліттями природоохоронний контроль, але і може привести до екологічної катастрофи.

Поки йдуть баталії на озері Небреж, Київ знову потрапив в десятку найбільш непридатних для життя столиць світу. За останні п'ять років Київ продемонстрував найбільш стрімку втрату позицій. Його показники знизилися на 21,4%. Київ увійшов до десятки міст, найменш комфортних для життя. У рейтингу, який був опублікований на сторінках журналу The Economist, українська столиця займає 131-е місце зі 140. Разом з Києвом, в останню десятку потрапили міста переважно Азії та Африки. Серед них - столиця Лівії Тріполі, а також столиця Нігерії - Лагос. Замикає список Дамаск в Сирії. 

Водні новосельці

Щоб не закінчувати на похмурої ноті, хотілося б сказати пару слів про позитивні моменти: за рекомендацією вчених для відновлення популяції риби і природної біологічної меліорації 13 жовтня 2018 року в озеро Небреж було випущено понад 5 тон молоді риби. Кошти на зариблення надав про ТОВ «БУДЕВОЛЮЦІЯ». Випуск риби здійснювався в рамках розробленого Проекту позабюджетних робіт з комплексного відродження озера Небреж. У його створенні взяли участь вчені, екологи, громадськість.

Подія дійсно безпрецедентна! Без бюджетного фінансування комерційною структурою спільно з вченими, екологами та громадськими організаціями був створений і почав реалізовуватися Проект і План по відродженню великого і прекрасного озера Небреж. За основу були взяті, після проведеного опитування, побажання місцевих жителів, Наукові рекомендації Інститутів Національної Академії Наук України з благоустрою та збереження озера Небреж і його прибережної території. Дизайн території розробляли провідні ландшафтні дизайнери країни.

У зарибленні взяли участь діти місцевих середніх шкіл. Вони загадавши своє саме найпотаємніше бажання випустили «золоту рибку» в озеро. Під час зариблення було проведено пізнавальний «Зелений урок», який розкрив для  дітей незвичайну по красі вітчизняну природу. Іхтіологи асоціації рибалок України познайомили їх з багатим водним світом з метою виховання бережливого ставлення до природних багатств рідного краю. Співробітники КП «Плесо» розповіли про столичних водойми і Правилах безпеки на воді. Для дітей влаштували яскраве патріотичне Свято, під час якого вони взяли участь в конкурсах, іграх, в творчих майстернях. Всі учасники отримали пам'ятні призи. На свято були запрошені аніматори. Кінний театр «Кураж» продемонстрував карколомні трюки в національному козацькому стилі. Дитячий художній колектив показав складні елементи бойового гопака.

По закінченню Свята всіх чекав козацький куліш та гарячий чай.

Хочеться вірити, що біля озера Небреж все буде в порядку! Тому ми говоримо, не прощай, а до побачення, до нових зустрічей Небреж! 

Олександр Чистяков // Асоціація рибалок України