КИЇВ-НЕКОМФОРТНИЙ

Це лишень квіточки, а гіркі ягідки, нажаль, будуть попереду :(

Столиця стає все більше і більше непридатним місцем для проживання. І якщо європейські столиці пережили масове виселення аборигенів в передмістя із-за натиску туристичних потоків, то ми стоїмо на порозі масової втечі від катаклізмів інакшої природи.

Події останніх тижнів показали недієздатність столичної інфраструктури протистояти пересічним силам природи. Саме пересічним, бо заяви нашого мера не витримують жодної критики. Говорити, що наш Київ зазнав нещівного лиха від стихії, як мінімуму - необгрунтовано. Всі ми були свідками, що 18-го серпня спровокував підтоплення рясний дощ, який йшов від сили годину, півтори. Моторошно навіть уявити, що сталось би зі столицею після урагану зі зливою години на чотири.

Що ж стало причинами останніх перипетій?

Звісно сьогодні у нас жнива всіх помилок і зловживань за останні 20 років. Це помилки, як центрального рівня, так і місцевого. Але безлад, який розпочався з середини 90-х останні за останні чотири роки почав зростати в геометричній прогресії і дякувати за це треба саме команді Кличка. Забудова центральних районів столиці без дотримання планувальних, проектувальних і будівельних норм та правил запустила годинник механізму самознищення міста.

Підтоплення сьогодні це не тільки наслідок засмічення мережі водовідведення опадів, хоча таке має місце, поруч з закатаними асфальтом водоприймачами на дорогах. Питання глибше. Водовідвідна система опадів не розрахована на таке навантаження. Мережі Києва хоч і будувались з запасом міцності, але ніхто в минулому і не міг передбачити такої щільності забудови центру. Якщо і не зникли, то суттєво зменшились ділянки з зеленими насадженнями, які слугували природним механізмом водовідведення. Непродумана побудова підземних паркінгів, підземних торгівельних центрів, глибинних фундаментів під хмарочоси без проведення прискіпливих досліджень руху грунтових вод створила додаткові підземні перепони, свого роду греблі, які звели нанівець природні можливості водовідведення. Про гідрологію, науку без якої будувати на київських пагорбах не можна, взагалі забули.

Київ, вулиця Еспланадна. Ремонт колектору підземної річки Клов, яка приймає атмосферні опади з переважної частини центру міста.

Світлина 1928 року книги Кирилл Степанец "Малые реки Киева и их исследователи".

В майбутньому нас чекатиме не тільки постійне підтоплення Києва після кожної зливи, але ще і зміщення земних порід у зв’язку з підняттям рівня грунтових вод. Я погоджуюсь з експертами, що ми повинні бути готові до грунтових зсувів і як наслідок руйнації будівель, особливо на схилах. Яскравим прикладом може слугувати вулиця Дмитрівська, що забудована з усіх боків хмарочосами і де дорожнє полотно грає, як желе.

Упередити підтоплення можна тільки після маштабної реконструкції і розбудови столичної системи водовідведення на базі грунтовного гідрологічного дослідження.

Другим суттєвим викликом для нас, на мою думку, стане питання каналізаційної мережі, яка вже зараз працює за межею проектної потужності. Заваренні наглухо душники вже сьогодні стримують розтікання наших фекалій по вулицям. Накладання проблеми водовідведення опадів створює серйозну екологічну небезпеку, адже зсув грунту може спровокувати руйнацію каналізаційної мережі і ми захлинемося у свому ж лайні.

Транспортна інфрастуктура Києва найближчим часом теж буде паралізована. Метрополітен, який зміг би розвантажити пасажиропотоки не розбудовується, а про дороги другого ярусу в КМДА навіть не говорять. Безглузда політика транспортних маршрутів створює чисельні пересадочні вузли з великою скупченістю пасажирів. Часи коли можна було трамваєм доїхати з Борщагівки до Бесарабки пішли в небуття. Пропагування пішохідного центру – це взагалі мариво. У нас жителі Борщагівки працюють на Лівобережній, а Троєщина - на Голосієво. Відтак транспортний потік немає альтернативи магістралям, які проходять через центр. Транзитний транспорт теж часто у центрі, бо повноцінної окружної дороги до цих пір немає. А запровадження заборони на в’їзд транспорту в центр і відсутність паркувальних місць мало вплине на бізнес, який вимушений користуватись авто. Ті хто використовував власне авто для доїзду на роботу, в своїй переважній більшості вже активно використовують громадський транспорт, який, доречі, не витримує навантажень.

Далі буде…