Реформа змінює місто чи нас?

Підсумки впровадження Реформи за другий квартал поточного року. Статистика, аналіз, непередбачувані факти.

Step by step, street by street – і за другий квартал цього року список «відформатованих» вулиць поповнився ще двадцяти трьома. Відсоток скорочення рекламних площин для кожної з них різний. Адже під час затвердження Схеми розміщення зовнішньої реклами враховували індивідуальність кожної вулиці, її архітектурні та функціонально-планувальні особливості, типологію елементів місцевого середовища, правила благоустрою та низку інших факторів. Окрім цього, щоб запобігти хаотичності, Асоціація операторів зовнішньої реклами (Асоціація) контролює встановлення на вулицях однотипних конструкцій, що є не менш важливим у формуванні загальної естетики міста.

Наприклад, для вулиці Ольгинської такий відсоток скорочення становить 100%, а для Пушкінської – 50%; для Грушевського – 80%, а для Трьохсвятительської – 12%.

Окрім цього, поза графіком були демонтовані конструкції на Дарницькій площі, Шулявській розв’язці, сквері на перехресті проспекту В’ячеслава Чорновола й вулиці Січових Стрільців, на бульварі Ігоря Шамо та інших площах і скверах.

Однак реформа передбачає не тільки скорочення кількості рекламних площин. Важливий її аспект – це підвищення якості рекламних носіїв, що є ще одним величезним кроком назустріч від операторів міста. Так, лише за квітень-травень на демонтаж, монтаж, підключення до електромереж і закупівлю нових конструкцій операторами було проінвестовано понад 24 млн грн. На липень запланована реконструкція 38 вулиць, тож фінансовий тягар, який несуть на своїх плечах оператори, уявити не складно.

Чи будуть у кінці наступного кварталу такі ж стовідсоткові показники виконання – питання риторичне. Адже рівняння, яке розташоване в системі координат ХУZ, апріорі неможливо розв’язати по одній осі. Навіть якщо й надалі буде така злагоджена робота управління реклами, така ж ефективна координація профільного заступника голови КМДА, таке ж розуміння операторів, – успішність графіка багато в чому залежатиме від роботи служб міста, яких задіяно більше ніж 30. Проте вже сьогодні є тривожні «дзвіночки» – затримки з видачею погоджень службами міста… І вже сьогодні ми прораховуємо похибку графіка повної реалізації схеми у три-п’ять місяців... Звичайно, можна будь-яку проблемну ситуацію назвати «робочими моментами» та махнути рукою. Та коли є повна віддача з однієї сторони і, м’яко кажучи, «інертність» – з іншої, це змушує нас замислитись: а чи всі усвідомлюють усю взаємозалежність факторів і свою участь у спільній справі?

Так, на сьогоднішній день одним-єдиним пунктом, навпроти якого стоїть не відсоток виконання, а відмітка «в роботі», є Набережне шосе, де за схемою рекламні площини мають скоротити на 95%. Оператори з розумінням поставилися до частини своїх обов’язків та демонтували всі конструкції без бюрократичних «перипетій». Та й бажання в них було благим – не заважати «Київавтодору» проводити роботи з благоустрою і змінити рекламний вигляд Набережного шосе відповідно до нових правил якомога швидше. Проте коли справа дійшла до встановлення нових сучасних рекламних носіїв у місцях, які затверджені розпорядженням КМДА, а саме одночасного (з «Київавтодором») виконання робіт для закладання фундаментних блоків та електромереж, – «Київавтодор» навідріз відмовився допускати операторів до таких робіт із формальних причин, на кшталт «документи на стадії оформлення», «приходьте через місяць», коли "Київавтодор" укладе бруківку на тротуарі й засіє газон. Викликає здивування і той факт, що «Київавтодор» – це комунальна корпорація, яка теж має перейматися нераціональними витратами з бюджету, а її очільника Олександра Густєлєва має неабияк хвилювати успішність реформи, яку започаткував і впроваджує мер міста... А так виходить рівняння з багатьма змінними. Та якщо в математиці є закономірність, у цій ситуації немає навіть зерна раціональності. Де ж тут логіка? Зробити, щоб потім переробити? Відновлювати газони, плитку, бордюри, наперед знаючи, що все це треба буде перероблювати? Можливо, в цьому є якесь особливе моральне задоволення й певний естетичний смак. Та людям, які цінують людську працю, цього не зрозуміти.

Звичайно, можна погратися у «страйк по-італійськи», та хто від цього виграє? Точно не місто!