«Наказується всім жидам міста Києва і околиць зібратися в понеділок дня 29 вересня 1941 року до 8 год. ранку при вулиці Мельника – Доктярівській (коло кладовища).
Всі повинні
забрати з собою документи, гроші, білизну та інше. Хто не підпорядковується
цьому розпорядженню буде розстріляний»……..Ось з таких оголошень, які
напередодні розклеїли всю столицю і почалась трагедія Бабиного Яру.
Місце зустрічі
вулиця Мельника-Доктярівська. В останньому слові зроблена помилка. Очевидно, що
оголошення складали не місцеві, підпису
немає. Забрати з собою документи, гроші та білизну. Можливо люди думали, що їх
відправлять до Палестини. Проте їх відправили до Яру…..ВЕЛИЧЕЗНОГО…два з
половиною кілометри довжини і п’ятдесят метрів глибини. За перших два дні
стратили майже 34 тис. євреїв. Розстріли євреїв німці пояснювали карою за
вибухи 24 вересня. Тоді разом з людьми вибухнув мало не увесь центр Києва. І
кияни вірили, хоча насправді це зробили радянські підпільники під час відступу
зі столиці.
«Євреї були як
привід для того, щоб ..Ну ось Київ горить, Київ в диму, а це все зробили
євреї - значить треба їх постріляти. Так
і сказано в німецькому документі» -
розказала завідувач відділу музею історії України у Другій світовій війні Надія
Смолярчук. За два роки в Бабиному Яру знищили 70 тисяч євреїв. Це дві третини
усіх вбитих там. Одночасно з євреями німці розстрілювали київських циган. Для
українських націоналістів Бабин Яр теж став місцем страти. З кінця 1941-го до 1942 року почали розгортати антинімецький рух спротиву по
всій Україні, зокрема в Києві. Серед тих
кого вбили в Бабиному яру – Олена Теліга, одна з очільників ОУН Мельника, –
розповів директор інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович. А ще у
Бабиному Яру німці регулярно розстрілювали радянських військовополонених, таких
у Союзі вважали зрадниками. Відтак знищували документи і не охоче ставили
пам'ятники вбитим. За роки окупації в Бабиному Яру стратили сто тисяч людей.
Не залишиться
жодної байдужої душі до розстрілу такої кількості людей. Українці повинні знати
свою історію, передавати її наступним покоління та вшановувати пам'ять тим, хто
був під злісним поглядом окупантів. Трагедія Бабиного Яру і злочин Голокосту є
сьогодні невід’ємною частиною національної пам’яті нашого народу. Пам’ять про
ті події має бути позбавлена політичних спекуляцій, ґрунтуватися на шанобливому
ставленні до всіх жертв нацистського тоталітарного режиму… Трагедія Бабиного Яру та інші масові
вбивства вплинули на загальну атмосферу в нашому суспільстві, позначилися на
багатьох подіях історії України.
12 серпня
президент України Петро Порошенко видав указ, який передбачає проведення низки
заходів для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру (Голокосту) в Україні.
Упродовж цього тижня у Києві відбуваються різноманітні заходи, серед яких –
конференція, міжнародний молодіжний форум, а також визначення переможця
міжнародного архітектурного конкурсу проектів «Бабин Яр – Дорогожицький
некрополь».
Окрім того, зважаючи на загальнонаціональний характер трагедії Українська православна церква Київського патріархату також долучається до вшанування пам'яті загиблих, в той час як Московський патріархат взагалі ігнорує заходи, незважачи на те, що в Бабиному Яру крім євреїв були розстріляні і православні, і католики й віруючі інших конфесій.
Тож необхідно сприяти формуванню в українському
суспільстві атмосфери толерантності на основі усвідомлення історичних уроків
Голокосту та інших геноцидів....
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.