Пані Єштон дуже занепокоєна ситуацією в Києві і їде в Україну. Отож, Віктору Януковичу пора вже починати боятися?
Поведінка
розніженої, ситої і надто прагматичної
Європи в ситуації з повстанням у Києві
досить прогнозована. Власне, вона нічим
не відрізняється від усталеної практики
реагування на будь-які процеси, котрі
відбуваються в світі: розберіться самі.
І в цьому є жорстока правда: кожен народ
сам собі вибирає спосіб життя, форму
правління і лідерів. Ну хіба вже ситуація
в тому чи іншому регіоні набуває настільки
конфліктних форм, що його учасники
можуть або повбивати один одного, або
вияснення стосунків ризикує перекинутися
на іншу територію.
Але перш ніж втрутитися
— сто разів відміряють. Це їхня правда,
винесена з власного досвіду — здобуття
свободи, відстоювання незалежності,
утвердження законів соціальної
справедливості, рівних можливостей і
верховенства Закону. І щоб усе це цінувати
— його треба здобути й утвердити. І
нікому це дуже легко не далося. Ні Польщі
з Хорватією і Сербією, ні румунам, ні
мадярам. А через що пройшли фіни? А в
якій крові десятиліттями омивалися
Франція, Іспанія, Італія, Німеччина,
Англія! Тому заслужили затишок і спокій.
І мають право нині його охороняти. Вони
все це самі здобули. І їм ніхто нічого
не приніс на блюдці.
Все це до того, що
виставляючи свої претензії до Європи
і очікуючи добрих літаків НАТО, котрі
мають приземлитися на Євромайдані і
принести українцям гарні закони і план
Маршалла, треба теж дивитися на речі
зважено й прагматично.
Звичайно,
українці цілком справедливо очікували,
що європейці замість того, щоб сидіти
в час кризи на награбованих фінансових
“подушках”, котрі розташували в їхніх
банках українські олігархи, могли б,
принаймні, заморозити рахунки хоча б
третьорядним діячам і державним
чиновникам, котрі свої статки накопичували
з державного б'юджету. І таким чином
покарати тих, хто готував і голосував
за деспотію. І заборонити їм і їхнім
сім'ям в'їзд на свою територію.
На жаль,
досі цього зроблено не було. А це могло
б зберегти життя багатьом молодим людям,
колтрі на барикадах у центрі Києва
відчайдушно підставляють свої груди
під кулі. Але й щирі й мудрі поради та
співчуття теж не зайві. Хоч у стосунках
із нинішньою владою ніяка мудрість не
допоможе. Тут ходять інші гроші. Й інші
поняття. На жаль, чинна українська влада
розуміє тільки грубу силу. І все.
Європейці
цього ну ніяк не зрозуміють. Навіть
тоді, коли говорять, що вони все зрозуміли.
Можливо, це просто дипломатичний прийом,
яким вони приховують своє прагнення не
зіпсувати стосунки з північним
імператором?
Тому Україні нині не до
дипломатичних фігур. Вона в стані надто
гострого громадянського протистояння.
Але як стверджує безконечно мудре
українське прислів'я: “Нема лиха без
добра!” Влада своїми не мудрими і
відверто бездарними діями формує
політичну націю і громадянське
суспільство. За кілька місяців країна
пройде шлях кількох десятиліть. А може,
й століть. Мабуть, зовсім не бажаючи
того, Віктор Янукович із компанією
значно зміцнили країну. Цікаво: як
українці їм за це згодом віддячать? Якщо
виживуть.
Отже, українцям варто перестати
сподіватися на Європу. І це добре.
Старенька й розніжена вона хоч і дуже
любить гроші, але боїться крові. І Україні
нічим крім мудрих порад не допоможе.
Але й це непогано. Тому цілком із
розумінням треба ставитися до гасел
повстанців: “Україна понад усе!”
Віками
роз'єднані українці, розкидані по власних
хуторах, знайшли надідею створення
власної справедливої і модерної держави.
І їхня нова держава має дбати й захищати
їх, а не купку аморальних людей, котрі
прагнуть встановити в країні диктатуру
й терор, заграбавши перед цим її всі
багатства. Збиткуватися над цим можуть
лише бездушні й бездумні люди. І Бог їм
суддя! Чи не так?
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.